69. Історія радянської символіки.

Особливими символами у геральдиці є соціально-класові. Такі знаки були поширені у середньовіччі, спочатку використовувались для того, щоб визначити рід діяльності ремісників, купців, цехових об’єднань. Під час міських заворушень, пов’язаних із соціальними утисками, їх часто несли представники страйкуючих і мітингуючих. З часом символіка змінювалася разом із змінами соціальної структури населення, міста або держави та політичних режимів. Соціально-класова символіка часто поєднувалася з релігійною або національною. Проте у зв’язку з виходом на політичну арену робітничого класу, створення міжнародних організацій вимагало з кінця XVIIІ ст., власної символіки. Одним із таких символів став червоний прапор. У Франції до революції 1789 – 1799 рр. червоний прапор символізував оголошення надзвичайного стану. В період Великої Французької революції червоний прапор було піднято в Парижі санкюлотами з гаслом: «Народ оголошує надзвичайний стан королю!». Робітники Парижа і ткачі Леона у ХІХ ст. піднімали на демонстраціях частіше чорний прапор, який означав: «Жити працюючи, або вмерти борючись!».

3 8 квітня 1918 р. червоний прапор став державним у Російській Федерації і після утворення СРСР червоні прапор, зірка, а також серп і молот були покладені в основу герботворення і прапорництва союзних республік, в тому ж числі й України, разом з використанням інших кольорів та знаків. До пролетарської символіки належать також «Інтернаціонал», стиснутий кулак (єднання), гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!».

Утворення національних, державних символів дає чимало прикладів використання різних кольорів і знаків на прапорах і гербах. Більше 100 держав мають прапори червоного кольору, що може бути символом бунту, повстання, боротьби, мужності, революції, вогню, очищення, відданості, незалежності тощо. Серп і молот, скульптура колгоспниці з робітником стали також надбанням пролетарської символіки. Вони символізують єднання робітників і селян, а червона зірка — єднання трудящих п’яти континентів. Серп і молот як символ єднання робітників і селян відомий з квітня 1917 року.

У березні 1919 року в Харкові на заключному засіданні Третього Всеукраїнського з’їзду Рад була прийнята Конституція і затверджено герб Радянської України. Герб складався із зображення на червоному тлі золотих серпа і молота, освітлених сонячним промінням, що були обрамлені вінком із колосків. На гербі була також назва республіки напис російською та українською мовами: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». В зв’язку з прагматичними міркуваннями, керівництво СРСР в період Другої світової війни, частково відмовляється від пролетарської символіки. Це була своєрідна спроба демонстрації зміни зовнішньополітичного курсу перед союзниками по антигітлерівській коаліції. Відповідні правки в СРСР вносились в зв’язку з прийняттям нових Конституцій.