72. Символіка унр 1917- 1920 років.

Із створенням Центральної Ради і проголошенням Української Народної Республики у 1917 році постало питання про національну символіку. До уваги брались різні пропозиції та варіанти, комісія розглянула кілька проектів і 1 березня 1918 року Мала рада ухвалила прийняти гербом УНР тризуб — знак Київської держави часів Володимира Святого, а 22 березня 1918 року затвердила «великий» і «малий» герби та печатки, проекти яких розроблені В.Кричевським. Тризуб, обрамлений вінком із листя, символізував багатство краю, а перші його зображення з’явилися на грошах УНР, поштових марках, військово-морському прапорі ще у 1917 році, що й було основним аргументом для його затвердження гербом, хоча існували інші думки та проекти, в тому ж числі й у М. Грушевського золотий плуг на синьому тлі. Затвержено було також жовто-блакитний державний прапор УНР.

73. Новоюліанський календар. У 1918 р. в Росії був запроваджений григоріанський календар, і юліанський залишився лише в Греції, Румунії та Сербії. Необхідність проведення календарної реформи зумовила у травні 1923 р. на Константинопольському соборі православних східних церков поставити питання про запровадження новоюліанського календаря, який розробив югославський учений, професор Белградського університету Мілутин Міланкович (1879—1956). Новоюліанський календар мав іншу, ніж у григоріанському, систему високосу. В ньому вилучалися 7 діб за 900 років, що відповідає 218 високосним і 682 простим рокам. Серед рубіжних років століть високосними ставали ті, які при діленні на 9 дають залишок 2 або 6. Такими роками, якщо почати з 2000 року, є 2000, 2400, 2900, 3300 і т.д. Перевага новоюліанського календаря була в тому, що він був точнішим за попередні, і похибка на одну добу стосовно тропічного року набігала за 43500 років. Проте рішення Константинопольського собору не були виконані, бо Греція, Сербія і Румунія запровадили у себе не новоюліанський, а григоріанський календар.

74. Дипломатика і предмет її досліджень. . Дипломатика (відгрец. δίπλομα; французькою diplomate – письмо, документ) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає походження ,форму, внутрішню будову і зміст актових документальних джерел, що відносяться до рабовласницької та феодальної епохи Формування класових держав і необхідність підпорядкування органам державної влади основної маси населення обумовили зародження і розвиток законодавчої основної функції документів.. Крім перелічених видів документальних джерел на різних етапах розвитку суспільства і держави виникають документи прохального (чолобитні, прохання), рекомендаційного (записки, проекти, листи), звітно-інформаційного характеру (донесення, звіти, службові листи), посвідчу вального (мандати, паспорти, свідоцтва), протокольно-процесуального (правові грамоти), реєстраційно-облікового (ревізії, переписи та ін.), рецептурного (рецепти, технології) та іншого характеру. 75. Українська радянська символіка. Символіка Української РСР .У листопаді 1920 року на Великій Україні остаточно закріпилася більшовицька влада. 1922 року УРСР стала одним із співзасновників Союзу РСР. Столицею УРСР до 1934 року залишався Харків, потім більшовики перенесли її все-таки до Києва. З 1918 по 1953 роки країна зазнала ряд трагедій: червоний терор, коли чекісти розстрілювали всіх пов'язаних з українським і денікінським урядами й арміями, організований комуністами голодомор 1922 і 1933 рр., насильницька колективізація і масова депортація, знищення культурних і історичних цінностей, нацистські злочини. В УРСР державним прапором за Конституцією 1919 року було прийняте червоне полотнище із золотою абревіатурою (пізніше доповнене золотим серпом і молотом). Подібні прапори мали й інші республіки СРСР. 21 листопада 1949 року Указом Президії Верховної Ради УРСР червоний прапор з надписом "УРСР" було замінено двоколірним, верхня смуга якого (2/3) - червона, а нижня (1/3) - лазурова. У верхній частині прапор мав золоте зображення серпа, молота і п'ятикутної зірки. Вживання лазуровой барви пояснювали тим, що нібито під лазуровими прапорами український народ на чолі з Богданом Хмельницьким боровся проти чужоземних загарбників і возз'єднався з російським народом. Невідомо, звідки взялася така версія. Може мали на увазі дарований козакам польським королем Владиславом IV блакитний прапор з біло-червоним орлом. Можна ще додати, що у 1709 у Бендерах козакам було передано від турецького султана блакитно-червону корогву. На червоному тлі був півмісяць і над ним срібна зірка, а на блакитному тлі золотий хрест Східної церкви. Знамя було посвячене царгородським патріархом як символ злуки ісламу з християнством. Але навряд чи комуністи використовували червоно-синий стяг з цих причин. Радянський перiод в українськiй геральдицi навряд чи може бути названим не лише вдалим, а i хоча б вiддалено науковим. Традицiйна шаблоннiсть - шестерня i колосок, червоно-лазуровi кольори - як i iдеологiчне, здебiльшого некомпетентне втручання в процес герботворення, призвели до повного нiвелювання геральдичних знакiв радянського перiоду i фактичного перетворення їх на агiтацiйнi символи. Стаття 166. Конституції УРСР. Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою зображення серпа і молота, розташованого на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка “Українська РСР", на правому витку “Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" і на лівому “Пролетарі Bcix країн, єднайтеся!". Над щитом між колоссям пятиконечна зірка. Стаття 167. Державний прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою прямокутне полотнище, що складається з двох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору, складаючої дві третини ширини прапора, і нижньої лазуревого кольору, складаючу одну третину ширини прапора, із зображенням в його верхній частині, на відстані однієї третини довжини від держака, золотих серпа і молота і над ними червоної пятиконечної зірки, обрамованої золотою облямівкою. Відношення ширини прапора до його довжини 1:2.

77. Предмет і завдання уніформознавства. УНІФОРМОЗНАВСТВО ВІЙСЬКОВЕ вивчає розвиток обмундирування і спорядження особового складу збройних сил. Останнім часом науковим і прикладним розробкам у цій області надається велике значення. Як складова частина джерелознавства військове уніформознавство розширює представлення і конкретизує пізнання про історичне минуле, допомагає відновити забуті сторінки матеріальної культури різних епох і держав.

Назва цієї дисципліни ще остаточно не склалося. Іноді використовується термін "уніформологія" і ін. Об'єктом вивчення є предмети обмундирування, спорядження і знаки розходження, прийняті в те або інший час для військовослужбовців, що дозволяють установити їхня приналежність до збройних сил конкретної держави, родам військ, з'єднанням, частинам і підрозділам, а також розрізняти них по військових званнях (чинам, посадам). Знання історії військового костюма необхідно для правильної атрибуції музейних експонатів (реальних речей і добутків живопису і скульптури), встановлення особистості тієї або іншої історичної особи, достовірного відтворення історичного минулого засобами образотворчого, театрального і кіномистецтва, у літературі. "). Уніформознавство має свою джерельну базу - це законодавчі акти й інші документи, накази, розпорядження, що регламентують комплектність, покрій, розцвічення форми і правила її носіння. Уніформознавство базується і на великій групі джерел матеріального походження. Насамперед це справжні предмети військового одягу і спорядження. До основних предметів обмундирування відносяться: верхній одяг (шинель, пальто, каптан, камзол, мундир, кітель, куртка, доламаний, ментик, панталони, рейтузи, чакчіри й ін.); головні убори (капелюх, каска, ківер, різні шапки, пілотка, берет, кашкет); формена сорочка, шарф (елемент офіцерської форми, що носився через плече або на талії, звичайно з кистями), краватка, рукавички, взуття (чоботи, ботфорти, туфлі, черевики, а також гетри, штиблети та ін.); спорядження (ранець, торба, підсумок, лядунка, портупея, ташка, перев'язь, тростина) і ін. Зовнішній вигляд цих предметів визначався регламентуючими документами.

78. Грошовий обіг на території України в період окупації 1941 - 1944 років.№ Назва адміністративно-територіальної одиниці. Основна грошова одиниця та курс обміну відносно рубля. Інші грошові одиниці що мали поширення на даній території