13.Історія походження писемності.

Більшість первісних малюнків служили засобом для запам’ятовування , тобто були мнемограмами. Малювання передувало розвитку писемності. Перші малюнкові зображення датуються періодом 60 – 40 тисяч років тому. Малюнки червоно-коричневою вохрою і чорно-синьою мінеральною фарбою знайдено на Півдні Франції. Вони спричинили до утворення піктографічного письма. Воно складалося з малюнків, поданих у формі спрощених понять, але ці малюнки вже мали зв’язок із звуками мови. З піктографії постає ідеографічне письмо. Один і той же знак був багатозначним, для розмежування понять застосовували додаткові знаки – детермінутиви. Ієрогліфічне письмо виникає в 4 тис. до н.е. Воно мало силабічний, тобто складовий характер. У VІІ ст. до н.е. у Єгипті винаходять демотичне (абетково-фонетичний скоропис). Месопотамія і винахід клинописного письма у IV тисячолітті до н.е. (фонетичний тип письма). Китайське ієрогліфічне письмо. Фінікійське фонетичне письмо виникає приблизно у ІХ ст. до н.е., за легендою фонетичне письмо в Європу переніс Кадм, син фінікійського царя, який заснував колонію в Беотії. Найдавніший фінікійський алфавіт налічував 22 літери. Перші фонетичні системи як правило були консонантними (тобто майже не мали голосних звуків). Греки удосконалили алфавіт ввівши голосні літери. Найдавніші відомі пам’ятки написані латиницею датуються VI – V ст. до н. е. У 863 році Кирило і Мефодій впорядкували слов’янський алфавіт(кирилиця і глаголиця).

14.Юліанський календар. У 46 р. до н.е. Юлій Цезар реформа календаря. Доручив астроному Созігену. Основа: єгипетський календар. Рік: 365 діб і 6 год.,3 роки – 365 діб, 4 – 366 діб. був викинутий Марцедоній. Початок року 1 януаріса, тривалість місяців 31, 30 діб: януаріс 31,фебруаліс- 29(30), мартіус 31, апреліс 30... Квінтіліс – юліус(31), сексті ліс – августус (31). 325р. Нікейський собор: вст. обов’язковим юліан. календар.

15.Система мір на укр.. землях 15-17ст. Пов’язані з оподаткуванням, митними правилами, торгівлею, виробництвом. Суто українські одиниці в цей час поєднуються з польськими, литовськими, а також німецькими, голландськими. З’яв. цаль, скопа, аршин. Лікоть (59.6см)=2 стопи, стопа (29,8 см)=24 цалі(2,48 см); аршин (72 см). Миля(кордони): нім. 7422м, пол. 5556м. Площа: волока, десятина, лани, прути. Корон. лан – 16 га, лит. лан – 25 га.Вага: центнер(126 фунт), камінь(32 фунта), фунт (39.5 г). Об’єм:

Бочка, гарниць, кварта, кватирка, копа.

Рос.: аршин -16 вершків, вершок – 4.5 см, сажень – 216 см., верста межова – 1 тис. сажнів, верста шлях. – 500 сажнів. Соха для оподат.(кадастрова сис-ма).

16.Зародження і розвиток книгодрукування. Поява паперу, розвиток науки і техніки визначили поширення книгодрукування, яке стало важливим досягненням в історії людства. Перша друкована книга з’явилась у 1450 році в Майнці в друкарні І. Гутенберга. Це була «Біблія». Слов’янське книгодрукування латиницею належить до 1458 р., а кирилицею — до 1483 р. Перші слов’янські книги Октоїх Часослов, які вийшли у 1491 р., надруковані кирилицею в друкарні Швайпольта Фіоля у Кракові. У 1493 р. почала працювати друкарня в Чорногорії, на початку XVI ст. — у Волощині та Чехії. У Вільні дві книги у 1525 р. випустив Франциск Скорина. У 1553 р. була заснована друкарня в Москві, де шість книг випустив Маруша Нефєдьєв і де почав працювати Іван Федоров Федорович) з Петром Мстиславцем. Крім Апостола 1564 р., який дійшов до нас у кількості 61 примірника, Федоров, відповідно до досліджень, видав ще 11 назв книг. «Граматика» Метелія Смотрицького. До стародруків належать видання від початку друкарства до 1800 року. У Львові була відома друкарня Михайла Сльозки. На Волині існували друкарні в Костянтинові, Почаєві, Луцьку, Кременці, Житомирі. Три друкарні було у Києві. З 1615 р. почала працювати друкарня у Печерській Лаврі. Вона проіснувала три століття. Згортання друкарської справи на українських землях пов’язано з політикою Катерини ІІ.

17.Китайський календар.Місяці 29-30 діб, відповідність місяця зодіак. Сузір’ю, в середині місяць поділ. На декади. Місяці не мали власних назв. 5 річний цикл: 3 і 5 рік+ 1 міс.. 595р. 19 річ. Цикл: 12р – 12 місяців, 7 р. – 13 міс. Рік розпоч. З вход. Сонця у сузір’я водолія та появою молодика. 1,11,21 дні – святкові. Існув. побутовий сезон. календар, поділ на 24 сезони(поч. 2 лютого). 104 р. до н.е.(трив. Синод. Місяця і троп. Року 365 діб і 6 год.).Традиційний культовий календар:5 стихій:дерево,вогонь, земля, метал, вода. Кожна стихія проявлялась у 2 станах. 12 п-одів: земні покровителі: миша, корова, тигр, заєць, кінь, вівця, собака, свиня… 1911- сінхай. Револ., запров. григор. календар + свої. 1949р. тільки григ.

18.Предмет і завдання топоніміки. розділ ономастики, наука про походження назв географічних об'єктів; допоміжна історична дисципліна. Завдання:вивчення інформаційних можливостей, дійсності і специфіки відображення дійсності історичними джерелами, що містять топонімічні дані, вивчення по історичних джерелах характеру і часу вживання назв, без чого не можна встановити їхнє реальне значення.

19.Устав, напівустав, скоропис. В історії кириличного періоду розрізняють такі періоди: устав, напівустав, скоропис.Уставне письмо характеризувалося чітким, каліграфічним накресленням літер, кожна з яких писалася окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд. Уставом виконані найстаріші давньоруські рукописи. З пам’яток - «Остромирове Євангеліє».З середини ХІV століття геометричний вигляд літер поступово спрощувався, писалися вони з нахилом, допускалися скорочення слів-напівустав. З пам’яток - «Пересопницьке Євангеліє». ХV ст. поширюється скоропис і витісняє напівустав. У скорописі букви виокруглені, писалися зв’язно, окремі з них виносилися понад рядком. Розвиток українського скоропису був пов’язаний з діловодством. Зразком скоропису -універсал Богдана Хмельницького.

20. Давньогрецький календар. Кожен поліс мав свій календар. Рік з появою молодика в Афінах після 22 червня, Спарта після осін. рівнодення, Беотія після 22 грудня, Хілос після весн. рівнодення. Місяць поділявся на декади. 593р. Солон запров. 8 річ. Цикл, згодом протягом 13років 3р.+ 13 міс. Сезонний календар: 4 сезони: зима(7.11-22.03), весна (22.03-08.05), літо(09.05-22.09), осінь (22.09-08.11).