7. Вогневі можливості підрозділів зенітних ракетних військ та методика їх оцінки.

Вогневi можливостi – це сукупність показників, які характеризують здатнiсть готових до бою бригад (груп дивізіонів, озрдн, зрдн, зрбатр) знищувати повiтряного противника у конкретних умовах обстановки. Узагальненим показником вогневих можливостей є математичне очiкування числа знищених засобiв повiтряного нападу противника при вiдбиттi удару заданої тривалостi чи при витратi визначеної кiлькостi ракет; частковими показниками – розміри зони вогню, кратність перекриття зон поразки, кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу, щiльнiсть вогню на заданому рубежі, середня ефективнiсть стрiльб (додаток 3).

Зона зенітного ракетного вогню – це сукупність реалізуємих зон поразки зенітних ракетних дивізіонів (батарей), які розгорнути у бойовий порядок бригади (групи дивізіонів, озрдн) для виконання бойового завдання.

Зона поразки – це область простору, яка обмежена граничними значенями дальності, що реалізується, висоти та курсового параметра зустрічі з ціллю, у межах якої забезпечується знищення цілей з заданою ймовірностю поразки. Розміри зони вогню залежать від кількості дивізіонів та типів ЗРК (ЗРС), які знаходяться на їх озброєнні, взаємного розташування дивізіонів на місцевості та розмірів реалізуємих зон поразки.

Розміри зони зенітного ракетного вогню визначаються розрахунковим способом та уточнюються проведенням обльоту позицій дивізіонів.

Кратність перекриття зон поразки характеризує можливості бригади (полку, групи зрдн, озрдн, зрдн) по зосередженню вогню у тій чи іншій області зони вогню. Прикриття об’єкту (військ) називається однократним, якщо об’єкт (угруповання військ) прикрит довкола, при цьому зосередження вогню сусідніх дивізіонів (батарей) досягається тільки на стиках їх секторів прикриття. Прикриття об’єкту (угруповання військ) з більшою кратністю досягається збільшенням кратності перекриття зон поразки дивізіонів (батарей) за рахунок зменьшення інтервалів між ними.

Кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу залежить вiд кiлькостi і типу дивiзiонiв (батарей), якi приймають участь у вiдбиттi удару та размiщення їх вiдносно об’єкту оборони на мiсцевостi.

Щiльнiсть вогню на заданому рубежi визначається кiлькiстю стрiльб, які можуть проводити бригада (група дивізіонів, озрдн, зрдн, зрбатр) за одну хвилину при вiдбиттi удару противника.

Середня ефективнiсть стрiльб характеризується очікуємою ймовiрнiстю поразки цiлей за стрiльбу в даних умовах обстановки. За результатами вiдбиття удару вона чисельно дорiвнює вiдношенню кiлькостi знищених засобiв повiтряного нападу до кiлькостi стрiльб.

Можливостi з прикриття – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів), розгорнутої у бойовий порядок, створити суцiльну зону зенiтного ракетного вогню з тiєю чи iншою кратнiстю перекриття зон поразки зенітних ракетних дивізіонів. Вони визначаються: складом бригади, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Можливостi з прикриття характеризуються просторовими розмiрами (по фронту, глибинi, висотi) побудованої бригадою (групою дивізіонів, озрдн, зрдн) зони вогню. При оцiнці можливостей побудови суцiльної зони вогню на пiдступах до об’єкту (угруповання вiйськ) у якостi показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубiжу (рубiжу виконання завдання повiтряним противником) на рiзних висотах; при оборонi напрямкiв (районiв) – протяжнiсть рубiжу суцiльного прикриття на рiзних висотах.

Можливостi з прикриття та вогневi можливостi у сукупностi визначають можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по створенню системи зенiтного ракетного вогню.