logo
ВОПРОС-ОТВЕТ_Сокращенный_2012

3. Призначення, тактико-технічні характеристики (ттх), завдання стратегічної авіації (са).

Серед усіх літальних апаратів військового призначення стратегічна авіація займає особливе місце. У війні із застосуванням ядерної зброї їй приділяється роль головної повітряної наступальної ударної сили, що істотно доповнює можливості ракетних балістичних засобів нападу.

Стратегічна авіація є засобом верховного головнокомандування і використовується для знищення найважливіших стратегічних об'єктів у глибокому тилу противника.

У ході ядерної війни на стратегічну авіацію покладається рішення основних задач:

- руйнування найважливіших військово-промислових центрів противника;

- знищення рухливих, недостатньо розвіданих і мало розмірних об'єктів;

- придушення засобів ППО, що перешкоджають виконанню бойової задачі;

- знищення кораблів флоту на базах і в морі;

- ведення стратегічної повітряної розвідки в глибині території противника з одночасним нанесенням ударів по знову виявлених цілях.

У випадку використання стратегічної авіації у без'ядерній війні вона буде вирішувати наступні задачі:

- безпосередню авіаційну підтримку сухопутних військ;

- ізоляцію району бойових дій;

- ведення розвідки на океанських і морських театрах;

- постановку мінних загороджень для блокування важливих заливних зон, військово-морських баз і портів;

- знищення надводних сил флоту;

- прикриття тактичної авіації радіоелектронними завадами.

Бойові можливості стратегічної авіації залежать від цілої низки факторів. До них відносяться льотно-технічні характеристики літаків, їхнє озброєння, оснащення засобами радіоелектронного подавлення, потужність ядерних боєприпасів, стан матеріальної частини, характер поставленої задачі й умови її виконання, ступінь протидії ППО противника. Крім того, бойові можливості в значній мірі залежать від рівня підготовки, бойового досвіду і морального стану льотного складу, певний вплив на них, робить час доби і метеорологічні умови.

Звичайну оцінку бойових можливостей СА роблять по таких найбільш важливих показниках, як:

- дальність польоту (бойовий радіус дій) на оптимальній і малій висоті з бойовим навантаженням;

- максимальна і крейсерська швидкість польоту;

- діапазон висоти польоту;

- бойове навантаження;

- маневрені можливості;

- характеристики навігаційного і навігаційно-бомбардувального устаткування;

- забезпечення засобами РЕБ.

До літаків, що вирішують стратегічні завдання, відносяться стратегічні бомбардувальники і стратегічні розвідники.

Стратегічні бомбардувальники, призначені для нанесення ударів ядерним і звичайним озброєнням по наземних об'єктах у глибокому тилу противника, його морським об'єктам у ядерних чи інших видах воєн.

Вони підрозділяються на важкі (В-52H, В-1В, В-2А, Ту-95МС, Ту-160) і середні (Ту-22МЗ) бомбардувальники.

1.1. Важкі стратегічні бомбардувальники можуть нести різні види озброєння й засоби РЕБ, що дозволяють їм проривати систему ППО й уражати об'єкти на видаленні до 8 тисяч кілометрів від баз вильоту. Їх максимальне бомбове навантаження може досягати 50 тонн. Стратегічні бомбардувальники планується використовувати в основному в ядерній війні, однак це не виключає можливості їхнього застосування й в обмежених війнах (В'єтнам, Перська затока, Югославія, Афганістан, Ливия). На найближчі роки вони будуть залишатися одним з основних стратегічних засобів повітряного нападу до 2020  2030 рр.

1.2.Середні стратегічні бомбардувальники призначені для виконання задач у ядерних і обмежених війнах. Їхній радіус дії дозволяє уражати об'єкти на видаленні 2000  4000 км від аеродромів базування. Для збільшення дальності польоту може здійснюватися їхнє дозаправлення в повітрі. Варіанти озброєння таких літаків можуть бути різні. Вони несуть ядерні й звичайні бомби, керовані ракети "повітря-земля", засоби РЕБ. Навігаційне устаткування дозволяє здійснювати політ бомбардувальників на малих висотах.

1.3. Стратегічні літаки-розвідники (U-2C, TR-1A, RC-135V/U, Ту-95МР) призначені для ведення повітряної стратегічної розвідки в інтересах усіх видів збройних сил. Повітряна стратегічна розвідка ведеться в мирний час і передбачається в ході воєнних дій. У мирний час розвідувальні польоти здійснюються уздовж державних кордонів. Стратегічні розвідники не мають оборонного озброєння, але можуть нести засоби РЕБ.