11. Основи організації та проведення маршу підрозділами зенітних ракетних військ.
Перед здійсненням маневру командир дивiзiону (зрбатр) віддає усний наказ на маневр командирам підпорядкованих пiдроздiлiв.
Схеми маршу своїх пiдроздiлiв відпрацьовуються командирами всіх батарей, яки здійснюють марш у складі групи дивiзiонiв (дивiзiону), а також командирами інших пiдроздiлiв, яки здійснюють марш окремими колонами.
Марш – організований рух бригади (її пiдроздiлiв) у колонах на транспортних засобах по дорогах та колонним шляхом з метою прибуття у призначений район. Марш може здійснюватись у передбаченні вступу до бою з наземним та повітряним противником чи поза загрозою зіткнення з ними.
Марш пiдроздiлiв здійснюється у похідному порядку, побудова якого здійснюється з урахуванням одержаного завдання та умов обстановки. Похiднi порядки полку, групи дивiзiонiв, дивiзiону, батареї (вiддiлення) складаються з похідних колон пiдроздiлiв.
Марш проводиться приховано, як правило, вночі або в умовах обмеженої видимості з додержанням заходів маскування та захисту від зброї масового ураження. У глибині території країни поза загрозою зіткнення з наземним противником марш може здійснюватись пiдроздiлами по одному маршруту; у прикордонній (прифронтовій) смузі для зменшення уразливості марш, як правило, організується за декількома маршрутами руху окремими колонами пiдроздiлiв з максимально допустимою швидкістю.
При здiйсненнi маршу у похідному порядку дистанції в залежності від швидкості руху, обстановки та зручності управління рухом пiдроздiлом призначаються: між дивiзiонами – 2…3 км; між батареями (вiддiленнями) – 500…1000 м; між автопоїздами (машинами) – 25…50 м.
Під час руху по пильним дорогам, в ожеледицю та по дорогам з крутими підйомами, спусками та поворотами дистанції між автопоїздами (машинами) збільшуються.
Ділянки радіоактивного зараження долаються з максимальною швидкістю та при збільшених дистанціях.
При побудові похідних колон пiдроздiлiв виконуються такi правила:
для підвищення швидкості руху колон автопогрузчики грузяться на автомобiлi;
автокрани розподіляються по бойових пiдроздiлах;
колеснi машини у похідній колоні їдуть попереду гусеничних тягачів;
цистерни з компонентами палива, машини з вибуховими речовинами їдуть один від другого на безпечній вiдстанi.
Зрдн (зрбатр) здійснюють марш, як правило, з боєкомплектом ракет. Ракети, радiолокацiйнi станції, кабіни управління перевозяться (буксуються) з додержанням вимог вiдповiдних iнструкцiй. Приймаються заходи щодо недопущення виходу з ладу озброєння пiд час руху.
Середня швидкість руху похідних колон встановлюється в залежності від рівня підготовки водіїв, тяговошвидкiсних характеристик транспортних засобів та тягачів, стану доріг, погоди, часу року, доби, інших умов обстановки та складає: по шосейним дорогам вдень – 30-40 км/г, вночі – 25-30 км/г, по грантовим дорогам вдень – 20-25 км/г, вночі – 15-20 км/г та більше. При проведенні маневру пiдроздiлами марш здійснюється з максимально допустимою швидкістю.
Величина добового переходу бригади (її пiдроздiлiв) може складати 200-250 км. У горах, пустелях, лiсисто-болотистiй мiсцевостi та у інших несприятливих умовах швидкість руху залежно від характеру мiсцевостi та стану доріг може зменшуватись, величина добового переходу може складати 100-150 км, а в окремих випадках – ще менше.
Для збереження сил особового складу, перевірки стану бойової техніки, усунення несправностей, технічного обслуговування та дозаправки машин у ході маршу призначаються короткочасні зупинки та привали, а при здiйсненнi маршу тривалістю більше добового переходу – денний (нічний) відпочинок.
Перша зупинка призначається через 15 хвилин після початку руху. Привали призначаються тривалістю до 1 години. через кожні 3-4 години руху, а у сильні морози – через кожні 1-1,5 години руху; у другій половині добового переходу призначається привал тривалістю до 2 годин для прийому їжі.
Денний (нічний) відпочинок призначається у кiнцi кожного добового переходу. Для цього вибираються райони, яки мають достатню кiлькiсть джерел води та природних сховищ для захисту від ЗМУ та маскування.
Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху колон призначаються початковий рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання з зазначенням часу їх проходження головами колон. Рубежі (пункти) регулювання призначаються через кожні 2-3 години руху.
Для здійснення маршу вночі маршрути руху розвiдуються, як правило, засвiтло з метою визначення стану доріг та переправ, виявлення ділянок загородження та зон зараження, відшукування шляхів їх обходу та інш. На марші всі машини вночі рухаються з затемненими фарами чи з використанням приборів нічної видимості; на бортах машин (прицепiв) та на кабінах наносяться знаки, які гарно видно у темноті.
Похідний порядок пiдроздiлiв при проведенні маршу містить:
похідну охорону,
загін забезпечення руху,
колони пiдроздiлiв,
технічне та тилове забезпечення.
Похідна охорона (у передбаченні вступу у бiй з наземним противником) органiзується з фронту, загороджуємих флангiв та тилу з метою: не допустити раптового нападу наземного противника; забезпечити безперешкодний рух основних сил та вигiднi умови для вступу їх у бiй. Залежно вiд обстановки, присутностi сил та засобiв у похiдну охорону можуть призначатись головнi, боковi, тиловi застави (у складi батареї, взводу) чи дозори (у складi вiддiлення). Застави (дозори) висуваються на вiддалення прямої видимостi (2-3 км) вiд похiдного порядку.
Завданнями загону забезпечення руху є: розвiдка та невеликий ремонт доріг i мостiв; прокладення колонних шляхiв руху; ведення радiацiйної, хiмiчної, неспецифiчної бiологічної (бактерiологiчної) розвiдки; вибiр районiв привалiв, вiдпочинку та зосередження; позначення заражених дiлянок. Загiн забезпечення руху, як правило, очолює начальник iнженерної служби бригади.
Для ремонту, евакуацiї та дозаправки машин, а також для надання медичної допомоги особовому складу органiзується замикання колон на маршi у складi ремонтних засобiв, машин з автотранспортним майном, пальним та мастильними матерiалами, санiтарної машини з медичним персоналом.
При здiйсненнi маршу органiзується: розвiдка повiтряного та наземного (морського) противника; протиповiтряна оборона; захист вiд ЗМУ; маскування; топогеодезичне забезпечення.
Розвiдка повiтряного та наземного (морського) противника на маршi здiйснюється спостерiгачами на машинах з використанням оптичних приборiв.
Для прийому інформацiї щодо повiтряного та наземного (морського) противника та оповiщення пiдроздiлiв на маршi органiзується робота необхiдної кiлькостi радiоприймачiв (радiостанцiй). Завдання ведення розвiдки наземного противника покладається на пiдроздiли охорони.
Протиповiтряна оборона пiдроздiлiв бригади на маршi органiзується розпорядженням старшого начальника. Для вiдбиття ударiв противника у похіднiй колонi використовуються зенiтнi артилерiйськi та зенiтнi кулеметнi засоби, переноснi ЗРК, стрiлецька зброя. У ходi маршу вся зброя знаходиться у готовностi до миттєвого використання по повiтряним та наземним цiлям та повинна бути скерована у завчасно визначенi вiдповiдальнi сектори стрiльби (по ходу руху вправо, влiво, вперед, у тил). При виявленнi противника негайно вiдкривається вогонь на його ураження.
Захист пiдроздiлiв вiд ЗМУ забезпечується: своєчасним попередженням про безпосередню загрозу та сповiщенням про початок застосування противником ЗМУ; суровим додержанням встановлених дистанцiй мiж пiдроздiлами та автопотягами; запобiгання накопичення пiдроздiлiв на початковому рубежi, зупинках, у населених пунктах, тіснинах та на переправах; лiквiдацiєю наслiдкiв радiацiйно- та хiмiчнонебезпечних аварiй та застосування противником ЗМУ.
Маскування похiдного порядку досягається: використанням темного часу доби та iнших умов обмеженої видимостi для здiйснення маршу, а також маскуючих властивостей мiсцевостi при розташуваннi на вiдпочинок; використанням табельних та пiдручних засобiв маскування; суворим виконанням заходiв по свiтло- та радiомаскуванню; проведенням заходiв, нацiлених на дезiнформацiю розвiдки противника; використанням аерозолей, теплових пристроїв та iнших засобiв протидiї оптико-електронної, радiолокацiйної та теплової систем комплексiв розвiдки та наведення високоточної зброї.
Топогеодезичне забезпечення на маршi органiзується з метою своєчасного доведення до штабу бригади та її пiдроздiлiв топогеодезичних даних. За своєчаснiсть, якiсть та повноту даних, необхiдних для прив’язки елементiв бойового порядку пiдроздiлiв несе особисту вiдповiдальнiсть начальник штабу бригади. Топогеодезична прив’язка позицiй пiдроздiлiв у позицiйному районi бригади здiйснюється завчасно. При пiдготовцi пiдроздiлiв до маршу у новий позицiйний район, а також для забезпечення розгортання пiдроздiлiв на маршi з метою виконання нового бойового завдання готуються топографiчнi карти; визначаються координати геодезичних пунктiв, якi знаходяться на шляху руху чи у безпосередній близькостi вiд маршрутiв; готуються списки координат геодезичних пунктiв для нового позицiйного району.
Для пiдтримки порядку у початкових районах та на маршрутах руху, регулювання руху колон, контролю за додержанням пiдроздiлами установлених правил руху та маскування штаб бригади органiзує комендантську службу на маршi. У склад комендантського поста (поста регулювання) входять офiцер (прапорщик, сержант) та два-три солдата.
Для управлiння пiдроздiлами на маршi використовуються радiо- та сигнальнi засоби зв’язку.
Радiозв’язок на маршi органiзується з вищими КП, з усiма пiдроздiлами, якi здiйснюють марш, розвiдувальними групами, заставами (дозорами) та загоном забезпечення руху. Зв’язок усерединi колон пiдроздiлiв здiйснюється, як правило, з допомогою сигнальних засобiв згiдно вимог Стройового статуту Збройних Сил. Радiозасоби у колонах працюють, як правило, тiльки на прийом.
- Розділ 1 Бойове застосування засобів повітряного нападу
- Розділ 1 Бойове застосування засобів повітряного нападу
- 1. Засоби повітряного нападу зарубіжних держав та їх основні характеристики.
- 2. Класифікація засобів повітряного нападу.
- 3. Призначення, тактико-технічні характеристики (ттх), завдання стратегічної авіації (са).
- 4. Призначення та тактико-технічні характеристики літака в-52н.
- 5. Призначення та тактико-технічні характеристики літака в-1в.
- 6. Призначення та тактико-технічні характеристики літака ту-95мс, Ту-160. Окб ім. Туполєва Ту-95 мс Позначення нато: “bear-н” стратегічний бомбардувальник ( Росія)
- Тактико-технічні характеристики бомбардувальника:
- Бомбове навантаження:
- Оборонне озброєння
- Окб ім. Туполєва Ту-160, позначення нато: “black jack” стратегічний бомбардувальник ( Росія) Характеристики бомбардувальника Ту-160:
- 7. Призначення та тактико-технічні характеристики літака в-2а.
- 8. Призначення та завдання тактичної авіації (та).
- 9. Призначення та тактико-технічні характеристики літака f-16с/d.
- 10. Призначення та тактико-технічні характеристики літака “Тornado”.
- 11. Призначення та тактико-технічні характеристики літака f-15e.
- 12. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків МіГ-29, Су-27. Винищувач МиГ-29
- Винищувач Су-27
- 13. Призначення, тактико-технічні характеристики та завдання палубної авіації (па).
- Склад авіації вмс сша
- Структура авіаційного крила, що базується на авіаносці, залежить від його типу і від конкретних бойових задач.
- Крейсер адмірал Кузнецов (Росія)
- 14. Призначення та тактико-технічні характеристики літака f/а-18с/d.
- 15. Призначення та тактико-технічні характеристики літака ef-2000.
- 16. Завдання, яке вирішує авіація противника при придушенні системи ппо.
- 17. Призначення, класифікація високоточної зброї (втз). Призначення, тактико-технічні характеристики літака a-10a.
- 1 8. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування крилатих ракет agm-86b(c), agm-129a.
- 19. Призначення та тактико-технічні характеристики стратегічних крилатих ракет
- 20. Призначення, тактико-технічні характеристики та тактика бойового застосування протирадіолокаційних ракет agm-88 “наrм”.
- Способи бойового застосування ракети harm
- 21. Призначення та тактико-технічні характеристики протирадіолокаційних ракет “аlаrм”.
- 22. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків f-117а.
- 23. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків f-22а.
- 24. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків Rafale.
- 25. Призначення та тактико-технічні характеристики літака еа-6в, ef-18g.
- 26. Призначення, склад та основи бойового застосування літаків е-3а, e-8c.
- 27. Призначення та тактико-технічні характеристики літака е-2с/d.
- 28. Призначення, тактико-технічні характеристики rq-1a, mq-1b “Predator”.
- 29. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування безпілотних летальних апаратів mq-9 “Reaper”.
- 30. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування безпілотних летальних апаратів rq-4a/b “Global Hawk”.
- 31. Призначення, тактико-технічні характеристики літаків rc-135v/w, u-2s.
- Lockheed tr-1а “Dragon Lady” Висотний розвідувальний літак (сша)
- 32. Призначення, тактико-технічні характеристики літаків av-8b, mv-22 “Osprey”.
- 34. Рубіж виконання завдання повітряним противником та методика його розрахунку.
- Методика розрахунку рубежу виконання завдання повітряним противником
- L пуску р ис 1. Рубіж виконання завдання повітряним противником
- 35. Зміст методики оцінки повітряного противника командиром підрозділу зрв. Висновки, які робить командир підрозділу зрв з оцінки повітряного противника.
- В ході підготовки зрдн до бойових дій;
- В ході ведення зрдн протиповітряного бою.
- Від куди? – Хто? –Як? – Коли? Буде діяти по об’єкту прикриття (військам)
- Розділ 2 основи побудови зенітного ракетного прикриття та бойве застосування підрозділів зрв
- 1. Принципи бойового застосування підрозділів зенітних ракетних військ.
- 2. Повне використання бойових можливостей досягається:
- 6. Раптовiсть дiй досягається:
- 2. Організація та склад зенітних ракетних військ.
- 3. Класифікація зенітних ракетних комплексів (зенітних ракетних систем), їх основне призначення.
- 1. По тактическому назначению:
- 2. По дальности стрельбы:
- 3. По способу передвижения – самоходные и буксируемые.
- 4. По числу целевых каналов – одноканальные и многоканальные.
- 4. Суть і зміст зенітного ракетного прикриття. Вимоги, які ставляться до нього.
- 5. Організаційно-штатна структура зрбр.
- 1) Вогневих можливостей;
- 4) Можливостей з прикриття обєектів (військ);
- 6) Можливостей накопиченню ракет на позицiях дивiзiонiв (батарей).
- 7. Вогневі можливості підрозділів зенітних ракетних військ та методика їх оцінки.
- 8. Розвідувальні можливості підрозділів зенітних ракетних військ та методика їх оцінювання.
- 9. Маневрені можливості підрозділів зенітних ракетних військ.
- 10. Способи та тактичні прийоми здійснення маневру підрозділами зрв.
- 11. Основи організації та проведення маршу підрозділами зенітних ракетних військ.
- Структура та зміст схеми-карти маршу зрдн
- 12. Бойовий порядок частин (підрозділів) зенітних ракетних військ. Параметри бойового порядку.
- 13. Основні поняття визначення та показники системи зенітного ракетного вогню.
- 14. Основи побудови системи вогню при організації зенітного ракетного прикриття об'єктів і військ.
- 15. Основні поняття, визначення та склад системи розвідки зрбр. Показники системи розвідки.
- 16. Система управління зрбр, вимоги до неї.
- 17. Принципи та вимоги до бойового управління.
- 18. Організація та здійснення взаємодії. Взаємодія між частинами і підрозділами зенітних ракетних військ.
- С соседними бригадами (полками) зрв.
- Внутри бригады (полка).
- 19. Основи організації і здійснення взаємодії зенітних ракетних військ з винищувальною авіацією.
- 20. Організація забезпечення в частинах і підрозділах зрв.
- 21. Організація бойового забезпечення в частинах і підрозділах зенітних ракетних військ.
- 22. Організація технічного забезпечення в частинах і підрозділах зрв.
- 23. Підготовка бойових дій підрозділів зенітних ракетних військ.
- 24. Попередня та безпосередня підготовка бойових дій підрозділів зенітних ракетних військ.
- 25. Бойове завдання. Порядок його з'ясування.
- 26. Оцінка обстановки при прийнятті рішення на бойові дії її складові.
- Оцінка обстановки командиром зрдн (групи дивізіонів) її складових
- Оцінка об’єкту оборони, місцевості та кліматичних умов
- Формулювання висновків з оцінки об’єкту оборони, місцевості та кліматичних умов.
- 27. Організація бойових дій. Побудова бойового порядку і створення системи вогню, розвідки та управління.
- 28. Загальна характеристика ступенів бойової готовності.
- 29. Основні заходи, які проводяться при переведенні у вищі ступені бойової готовності.
- 30. Загальні положення з організації та несення бойового чергування зенітних ракетних військ.
- 31. Склад, завдання, ступені бойової готовності чергових сил зенітних ракетних військ.
- 32. Суті і зміст протиповітряного бою.
- Суть та зміст протиповітряного бою
- Оцiнка обстановки при вiдбиттi удару
- 33. Основні способи та тактичні прийоми ведення протиповітряного бою.
- 34.Загальні положення з організації бойової підготовки у зенітних ракетних військ.
- 35. Тактичні навчання (тн) з підрозділами зрв. Етапи проведення тн.
- Основні методи обучения по тактической подготовке
- Методика проведения занятий по боевому слаживанию подразделения зрв.
- Общие положения по организации и проведения тактических учений.
- Особенности организации тактического учения с боевой стрельбой
- Оцінка выставляется:
- Дополнение Рубіж виконання бойової задачі противником та методика його оцінки командиром підрозділу зрв
- Можливості з переходу в готовність №1 підрозділів зрв
- Вироблення та прийняття рішення командиром підрозділу, його основний зміст
- Організація здійснення маневру підрозділом у позиційному районі з’єднання зрв
- Організація безпосереднього прикриття та наземної оборони у підрозділі зрв