logo search
ВОПРОС-ОТВЕТ_Сокращенный_2012

21. Призначення та тактико-технічні характеристики протирадіолокаційних ракет “аlаrм”.

У Великобританії розроблена противорадиолокационная керована ракета класу “повітря-поверхня” ALARM для військово-повітряних сил.

Вона призначена для знищення й придушення радіолокаторів зенітних і артилерійських комплексів наземного й корабельного базування.

Ракета виконана по нормальній аеродинамічній схемі із хрестоподібним крилом і хвостовими рулями, корпус циліндричної форми.

Конструктивно містить у собі голівку самонаведення (ГСН), бойову частину, взрыватель і твердотопливный ракетний двигун із двома щаблями тяги. У хвостовому відсіку корпуса ракети покладений парашут.

Ракета має довжину 4,3 м, розмах крила 0,72 м, діаметр корпуса 0,22 м.

Основні тактико-технічні характеристики:

- дальність стрілянини 45 км,

- максимальна швидкість польоту відповідає числу М=1,5,

- стартова маса з пусковою установкою 265 кг,

- система наведення пасивна, радіолокаційна.

Осколково-фугасна БЧ підривається за допомогою лазерного взрывателя.

ГСН працює в діапазоні 2-20 Ггц, має нерухливу антену, що дозволяє приймати сигнали з будь-якого напрямку в передній півсфері.

Перед зльотом літака-носія в блок пам'яті ракети вводиться інформація про технічні параметри РАС супротивника і їхньому пріоритеті.

Ракета ALARM розрахована на два основних режими бойового застосування.

П ерший режим бойового застосування передбачає пряму атаку радиоизлучающей мети після її захоплення голівкою самонаведення.

У другому режимі бойового застосування пуск може вироблятися без попереднього захоплення мети - РЛС ГСН.

У цьому випадку ракета запускається в напрямку мети, набирає висоту близько 12000 м, де випускається парашут, і зависає на кілька мінут. У цей час ГСН веде пошук працюючих РЛС. Після захоплення мети голівкою самонаведення парашут отстреливается й ракета наводиться на неї. При зриві автосопровождения (наприклад, при тимчасовому припиненні роботи РЛС) бортова система наведення ракети забезпечує втримання її на траєкторії польоту до мети.

Серійне виробництво почалося в 1990 р. Планується поставка ВПС 750 ракет.

Намечается переозброєння ними двох ескадрилій винищувачів-бомбардувальників "Tornado” GR (по 4-9 ракет на зовнішній підвісці).