3.1. Загальні положення. Питання моніторингу викладені у „Положенні про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів” затвердженому наказом мнс України від 06.11.2003 № 425.
Це Положення визначає загальні засади моніторингу потенційно небезпечних об'єктів та порядок його здійснення у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
Мета моніторингу ПНО – отримання даних про поточний стан ПНО та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів для запобігання надзвичайним ситуаціям та мінімізації їх наслідків.
Моніторинг ПНО передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.
При розгляді третього навчального питання використано терміни, що вживаються у такому значенні:
суб'єкт моніторингу потенційно небезпечних об'єктів – юридична або фізична особа, яка здійснює визначені цим Положенням функції щодо моніторингу ПНО;
відповідальні особи ПНО – юридичні та фізичні особи, які є власниками ПНО, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання, або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.
Суб'єктами моніторингу ПНО є:
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;
Державний департамент страхового фонду документації (далі – Департамент СФД) та підпорядковані йому установи;
уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
відповідальні особи ПНО.
Здійснення моніторингу ПНО забезпечує інформаційна підсистема моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів, яка є складовою частиною Реєстру і ґрунтується на таких принципах:
максимального використання існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу ПНО та єдиної державної системи;
узгодженості нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності суб'єктів моніторингу;
сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення суб'єктів моніторингу, що використовуються ними для виконання завдань моніторингу ПНО.
Моніторинг ПНО спрямовується на підвищення рівня знань про потенційну небезпеку об'єктів моніторингу та поліпшення інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.
Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.
До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:
небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);
підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;
речовини з токсичними продуктами згоряння;
незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.
До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту, підтоплення тощо).
Для здійснення моніторингу ПНО розроблюється регламент моніторингу ПНО, який містить переліки якісних і кількісних параметрів, що визначають стан ПНО і підлягають систематичному спостереженню. Регламент установлює терміни подання інформації про стан ПНО та інші умови проведення моніторингу.
Контроль за додержанням Регламенту здійснюють уповноважені органи з питань НС та ЦЗН та Департамент СФД.
До нормативно-правових посилань відносяться:
Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1198 (1198-98-п );
Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288 ( 1288-2002-п );
Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затверджене наказом МНС України від 18 грудня 2000 року № 338 (z0062-01) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 62/5253.
- Чернівецький національний університет імені юрія федьковича Факультет фізичної культури та здоров´я людини
- Навчально – методичний комплекс лекційного заняття № 1.1
- Методичні рекомендації
- 2. Навчальна мета.
- 4. Кількість учбових годин: 2 год.
- 5. План та організаційна структура навчального заняття з дисципліни
- Тема 3.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс.
- 5.2.Зміст лекційного матеріалу
- 1.Вступ. Принципи, завдання та нормативно-правова база цз
- 1. Принципи, завдання та нормативно-правова база цивільного захисту.
- 2.Територіальний моніторинг за об’єктами процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- Інформаційна система управління (моніторинг)
- 3.Урядова інформаційно-аналітична система збирання, оброблення, прередавання та збереження моніторингової інформації з нс.
- 4. Ідентифікація та паспортизація потенційно-небезпечних об’єктів господарювання
- 5. Основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- Номенклатура уражаючих чинників надзвичайних ситуацій
- Резюме лекції:
- Моніторинг небезпек, що можуть спричинити небажані наслідки
- Цивільний захист, його мета і завдання.
- Урядова інформаційно-аналітична система збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації з нс.
- Територіальний моніторинг за об′єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- Види моніторингу
- Суб’єкти моніторингу пно та порядок його ведення
- 3.1. Загальні положення. Питання моніторингу викладені у „Положенні про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів” затвердженому наказом мнс України від 06.11.2003 № 425.
- 3.2. Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- 3.3. Порядок ведення моніторингу
- 1.1. Загальні положення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- 1.2. Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- 2. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів та порядок подання паспорту
- 6.1.Глосарій
- 7. Матеріали для самопідготовки студентів:
- Методичні вказівки
- Самостійної позааудиторної роботи
- 2. Навчальна мета:
- 3. Поради студенту:
- 3.1 Зміст теми: (додається )
- Завдання Державної комісії з надзвичайних ситуацій
- 3.2 Матеріали для самоконтролю:
- 3.3 Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі:
- 4.2 Рекомендована література:
- 7.1 Основна:
- Додаткова: