2.Територіальний моніторинг за об’єктами процесами і системами захисту та ліквідації нс.
Моніторингом надзвичайних ситуацій називається - система спостережень, оцінок, прогнозування стану і змін на потенційно небезпечному виробничому або природному об’єкті.
Мета моніторингу — виявлення критичних ситуацій і факторів, що можуть спричинити НС на потенційно-небезпечному об’єкті, прогнозування і попередження про можливі його зміни, розробку науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Моніторинг здійснюватиметься за допомогою двох типів автоматизованих систем контролю. Для природних об’єктів це, здебільшого, будуть пасивні системи, які відслідковуватимуть появу передвісників НС і зможуть подати попереджувальні повідомлення.
Для потенційно небезпечних виробничих об’єктів необхідно створювати системи забезпечення рівня безпеки, що можуть не тільки виробляти попереджувальні повідомлення, але і керувати заходами по ліквідації аварійних ситуацій або, принаймні їх наслідків.
Для своєчасного виявлення загрози виникнення НС в державі діє система спостереження і лабораторного контролю, що формується відповідними органами державної виконавчої влади. Система поєднана лише за назвою, а насправді вирішує суто відомчі завдання і лише у разі виникнення надзвичайної ситуації починає працювати на єдиний координуючий орган - Штаб Цивільної оборони.
Основні складові загальнодержавного моніторингу НС:
-сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів (здійснюється НАН, Міноборони, Держбуд);
-прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру (Держкомгідромет);
-екологічний моніторинг ( здійснюється екологічними структурами, санепідемстанціями);
-соціально-гігієнічний моніторинг і санітарно-епідемічний нагляд (здійснюється установами МОЗ);
-моніторинг техногенних обєктів і прогноз аварійності (здійснюється структурами промислової безпеки, атомного регулювання, а також наглядовими органами у складі ЦОВВ відповідно до галузі економіки);
-моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів (здійснюється силовими структурами);
- моніторинг стану готовності до дій у НС (здійснюється МНС)
Поєднання системи ускладнюється недостатнім технічним обладнанням структур, що входять до неї, недоліками в мережі зв'язку та відсутністю сучасних технічних засобів обміну комп’ютерною інформацією.
- Чернівецький національний університет імені юрія федьковича Факультет фізичної культури та здоров´я людини
- Навчально – методичний комплекс лекційного заняття № 1.1
- Методичні рекомендації
- 2. Навчальна мета.
- 4. Кількість учбових годин: 2 год.
- 5. План та організаційна структура навчального заняття з дисципліни
- Тема 3.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс.
- 5.2.Зміст лекційного матеріалу
- 1.Вступ. Принципи, завдання та нормативно-правова база цз
- 1. Принципи, завдання та нормативно-правова база цивільного захисту.
- 2.Територіальний моніторинг за об’єктами процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- Інформаційна система управління (моніторинг)
- 3.Урядова інформаційно-аналітична система збирання, оброблення, прередавання та збереження моніторингової інформації з нс.
- 4. Ідентифікація та паспортизація потенційно-небезпечних об’єктів господарювання
- 5. Основні етапи аналізу нс та прогнозування їх наслідків.
- Номенклатура уражаючих чинників надзвичайних ситуацій
- Резюме лекції:
- Моніторинг небезпек, що можуть спричинити небажані наслідки
- Цивільний захист, його мета і завдання.
- Урядова інформаційно-аналітична система збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації з нс.
- Територіальний моніторинг за об′єктами, процесами і системами захисту та ліквідації нс.
- Види моніторингу
- Суб’єкти моніторингу пно та порядок його ведення
- 3.1. Загальні положення. Питання моніторингу викладені у „Положенні про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів” затвердженому наказом мнс України від 06.11.2003 № 425.
- 3.2. Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- 3.3. Порядок ведення моніторингу
- 1.1. Загальні положення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- 1.2. Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- 2. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів та порядок подання паспорту
- 6.1.Глосарій
- 7. Матеріали для самопідготовки студентів:
- Методичні вказівки
- Самостійної позааудиторної роботи
- 2. Навчальна мета:
- 3. Поради студенту:
- 3.1 Зміст теми: (додається )
- Завдання Державної комісії з надзвичайних ситуацій
- 3.2 Матеріали для самоконтролю:
- 3.3 Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі:
- 4.2 Рекомендована література:
- 7.1 Основна:
- Додаткова: