28 Направленість особистості військовослужбовця.

Направленість - це головна властивість особистості, яка накладає суттєвий відбиток на життя людини, його діяльність, вчинки, це система спонукань і ціннісних орієнтацій, яка визначає вибіркове ставлення та активну поведінку воїна, тобто направленість, по суті, стійка система мотивів, яка орієнтує життєдіяльність особистості.

Залежно від сфери прояву домінуючого спонукання розрізняють морально-етичну, військово професійну та побутову направленість воїна..

Морально-етична направленість військовослужбовця полягає у високій морально-етичній зрілості. Воїни з цією домінуючою спонукою всі події, що відбуваються, вчинки людей пропускають скрізь моральні категорії, прагнуть чинити все за законом, цінують таких людей. Вони проявляють гуманність, колективізм, відповідальність і принциповість.

Військова-професійна направленість особистості – це властивість, яка проявляється в активному і стійкому прагненні займатися певною військовою діяльністю, удосконалюватися в ній. Це люди, які в своєму житті на перший план ставлять службу.

Побутова направленість проявляється в матеріальних, сімейних, а також індивідуальних прагненнях. Для таких воїнів головним є створення побутових умов, сімейного затишку, а не професійні успіхи на службі.

Основні характеристики направленості: інтенсивність; стійкість; широта і певний рівень.

Направленість виражається у цілях та мотивах поведінки воїна, його потребах. інтересах, ідеалах, настановах, життєві позиції в цілому. Вона може бути вузько особистісною або носити громадський характер. Дана властивість особистості воїна може бути нестійкою (залежати від ситуації) чи стійкою (довгочасно визначати поведінку).