2.3.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета
40-мм ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 призначений для боротьби з танками, самохідними артилерійськими установками та іншими броньованими засобами противника. Також гранатомет можна використовувати для ураження живої сили противника, що знаходиться в легких укриттях і спорудах міського типу.
Стрільба з гранатомета ведеться пострілами ПГ-7В та ПГ-7ВМ з надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії. Граната має бронепробивну дію, яка надає можливість боротьби з сучасними танками і самохідними артилерійськими установками. Постріл ПГ-7ВМ дещо легше за постріл ПГ-7В і має більшу пробивну силу, купчастість бою і стійкість проти вітру.
Найбільш ефективна відстань стрільби з гранатомета по танках, САУ та інших цілях, котрі мають висоту 2 метра і більше на відстані прямого пострілу, що для пострілу ПГ-7В дорівнює 330 м, ПГ-7ВМ – 310м.
Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-7 надані у таблиці 7.
Таблиця 7. Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-7.
Тактико-технічні характеристики | РПГ-7 |
Прицільна відстань, м | 500 |
Бойова швидкострільність, постріл за хвилину | 4-6 |
Початкова швидкість гранати, м/с | 140 |
Вага гранатомета, кг | 6,3 |
Вага пострілу ПГ –7 в, кг | 2,2 |
Калібр, мм: - гранатомета - пострілу |
40 70 |
Здатність до пробиття броні завтовшки, мм | до 400 |
Вага прицілу, кг | 0,5 |
Збільшення прицілу, кратність | 2,7 |
Поле зору прицілу, град. | 1,3 |
Діаметр вихідної зіниці, мм | 4,5 |
Дозволяючи можливість, пострілів | не більше 28 |
Вага комплекту прицілу, кг | 0,95 |
Рис. 36. Загальний вигляд ручного протитанкового гранатомета
а – РПГ; б – РПГ-7.
Основні частини і механізми гранатомета
Гранатомет складається з таких основаних частин і механізмів:
ствола з механічним (відкритим прицілом);
ударно-спускового механізму з запобіжником;
бойкового механізму;
оптичного прицілу.
У гранатомета РПГ-7Д крім того, є механізм блокування, а у гранатомета з нічним прицілом – основа механізму світлоблокування.
В комплект гранатомета входять запасні частини, інструмент та приладдя.
Постріл до гранатомету складається з протитанкової гранати та порохового заряду.
Рис. 37. Основні частини і механізми гранатомета:
1 – ствол;
2 – ударно-спусковий механізм;
3 – бойковий механізм;
4 – оптичний приціл.
Робота основних частин і механізмів гранатомета
При пострілі з гранатомету від удару по бойку у капсулі-запалювачі гранати запалюється пороховий заряд. Гази, що утворилися від горіння порохового заряду, надають гранаті обертальний рух (за допомогою турбінки) та викидають її з каналу ствола зі швидкістю при стрільбі пострілом ПГ-7В – 120 м/с, ПГ-7ВМ – 140 м/с.
Після вильоту гранати з каналу ствола відчиняються пір’я стабілізатора, відбувається взведення запальника (детонатора) на відстані, яка забезпечує безпеку стріляючого, запалюється пороховий заряд реактивного двигуна.
При горінні порохового заряду реактивного двигуна, внаслідок витоку порохових газів через соплові отвори, утворюється реактивна сила та швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи в кінці повного згорання заряду 300 м/с. Надалі граната летить за інерцією.
При зустрічі гранати з перепоною (ціллю) п’єзоелемент запальника (детонатора) стискується, в результаті чого виробляється електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор запальника, а потім розривний заряд гранати. Під час вибуху гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, направлений) струмінь, який пробиває броню (перепону), вражає живу силу, руйнує озброєння та обладнання, а також запалює паливо.
При пострілі гранатомет відбою не має. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло та розтруб патрубку стволу. Утворена внаслідок цього сила, направлена наперед, врівноважує силу відбою, а дія порохових газів на передню стінку розширення труби (зарядної комори) визиває деякий рух гранатомету наперед (викат), який сприймається стріляючим малопомітно.
Призначення та будова основних частин і механізмів гранатомета
Ствол гранатомета призначений для напрямку польоту гранати і відведення порохових газів при пострілі. Канал ствола гладкий, відкритий з обох кінців. Діаметр каналу ствола називається калібром, який дорівнює 40 мм.
Ствол гранатомета складається з труби і патрубка. У гранатомета РПГ-7 труба і патрубок з'єднані між собою за допомогою різьби. Для виключення самовільного відгвинчування патрубок приварений до труби.
У гранатомета РПГ-7Д труба і патрубок з'єднуються за допомогою секторних виступів патрубка та виїмок труби, що відповідають їм, і фіксуються в зібраному вигляді засувом. Для запобігання прориву порохових газів у кільцевій проточці труби розміщений обтюратор.
Труба в казенній частині має розширення, що утворює зарядну камеру.
Патрубок має в передній частині сопло, у задній частині - розтруб, що закінчується тареллю, що охороняє казенну частину ствола від засмічення землею, піском і іншими предметами при випадковому утиканні гранатомета в грунт.
На стволі є: на дульній частині – виріз для фіксатора гранати; зверху – основи (виступи) для кріплення мушки і прицільної планки; знизу – вушка для приєднання ударно-спускового механізму, основа бойкового механізму з гніздом для бойкового механізму і виступом для кріплення ударно-спускового механізму, тонкостінний виступ для кріплення рукоятки ствола, що полегшує утримання гранатомета під час стрільби; ліворуч – планка з виступами для кріплення оптичного (нічного) прицілу; праворуч – дві антабки для кріплення ременя з чохлами і плечовим ременем.
У гранатомета РПГ-7Д є на трубі виступи з пазами, а на патрубку – стійка з фіксатором і пружиною для кріплення патрубка на трубі в десантному положенні; вушка для кріплення корпусу (кожуха) механізму блокування.
На стволі гранатомета закріплені хомутиками дерев'яні накладки, що охороняють гранатометника від опіку під час стрільби. Хомутики стягуються гвинтами.
Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового зводу, здійснення удару по бойку і для встановлення гранатомета на запобіжник. Складається з корпусу, курка, запобіжника, спускового гачка, шептала і стержня з бойовою пружиною.
Рис. 38. Ударно-спусковий механізм:
1 – корпус;
2 – шептало;
3 – стержень
4 – курок;
5 – бойова пружина;
6 – запобіжник;
7 – спусковий гачок
Корпус має кришку, запобіжну скобу, вікно для спускового гачка, паз для шептала, гніздо для бойової пружини з пазом для вибивала, гніздо для стопора запобіжника і його пружини, виріз для курка і виріз для з'єднання корпусу ударно-спускового механізму зі стволом. Окрім цього, у корпусі є отвір для чеки, отвір для осі спускового гачка, нарізний отвір для осі курка, отвір для запобіжника, чотири наскрізних нарізних отвори для гвинтів кришки і нарізний отвір для гвинта шептала. Корпус закінчується пластиною, що із прикріпленими до неї двома пластмасовими щічками утворює рукоятку.
Курок призначений для завдання удару по бойку. Він має спицю з насічкою для встановлення курка на бойовий звід, два виступи (бойовий і запобіжний) для зчеплення із шепталом і отвір для осі курка.
Запобіжник призначений для запирання спускового гачка, що виключає можливість випадкового пострілу. Він має бортик і два гнізда, в які, залежно від положення запобіжника, входить стопор, що підгортається пружиною. Щоб поставити гранатомет на запобіжник, треба натиснути на запобіжник з лівого боку так, щоб червона кільцева смужка була утоплена до рівня кришки корпусу. Щоб зняти гранатомет із запобіжника, треба натиснути на запобіжник з правого боку й утопити його.
Спусковий гачок призначений для спуску курка з бойового зводу. Спусковий гачок має верхній зуб для виведення шептала із зчеплення з бойовим виступом курка, отвір для осі, хвіст для натискання пальцем під час здійснення пострілу і нижній зуб для упора в бортик запобіжника при встановленні гранатомета на запобіжник.
Шептало призначено для утримання курка на бойовому зводі. Шептало являє собою пластинчасту пружину, на передньому кінці якої є зуб для зчеплення з бойовим (запобіжним) виступом курка. У хвостовій частині шептала є отвір для кріплення шептала гвинтом до корпусу ударно-спускового механізму.
Стержень з бойовою пружиною призначений для надання курку обертального руху, необхідного для завдання удару по бойку. Стержень має головку з напрямними плічками і двома виступами (малим і великим) та отвір для вибивача.
Механізм блокування гранатомета РПГ-7Д разом з ударно-спусковим механізмом виключає можливість здійснення пострілу при недокрученому стволі.
Стержень патрубка. У гранатометів раннього випуску механізм блокування тросовий. Він складається з корпусу, движка, засува, важеля, осей засува і движка, трубки і троса. У гранатометів останнього випуску механізм блокування стержневий. Він складається з кожуха, стержня із заслонкою, пружини, важеля й осі.
Бойковий механізм призначений для розбивання капсуля-запалювача гранати. Він міститься в гнізді основи бойкового механізму і складається з бойка, пружини бойка, опорної втулки і ніпеля.
Оптичний приціл є основним прицілом гранатомета. Збільшення прицілу 2,7х, поле зору 13. Оптичний приціл складається з корпусу з кронштейном, оптичної системи, механізму вивірки прицілу, пристрою освітлення сітки при стрільбі в нічних умовах, пристрою для ока і налобника.
Корпус призначений для з'єднання всіх частин прицілу, має кронштейн для кріплення прицілу на гранатометі. На кронштейні є затискний гвинт, ручка зі стопором для повороту затискного гвинта і засува для кріплення ручки на затискному гвинті.
Рис. 39. Бойковий механізм: Рис. 40. Оптичний приціл.
1 – бойок;
2 – пружина бойка;
3 – опорна втулка;
4 – ніпель.
Оптична система складається з об'єктива для одержання зображення об'єкта, що спостерігається; призми для повного обертання зображення; сітки для прицілювання, окуляра для розглядання зображення об'єкта, що спостерігається; захисних скелець об'єктива і сітки для запобігання прицілу від попадання вологи і пилу. Для запобігання від забруднення й ушкодження захисного скла об'єктива на виступ об'єктива надівається ковпачок, прикріплений до корпусу прицілу за допомогою ременя. На оправі окуляра за допомогою хомутика закріплений гумовий пристрій для ока. На сітці прицілу нанесена шкала прицілу (горизонтальні лінії), шкала бічних виправлень (вертикальні лінії) і далекомірна шкала (суцільна горизонтальна і крива пунктирна лінія), поділки (лінії) шкали прицілу позначені ліворуч цифрами 2, 3, 4, 5, що відповідають відстаням стрільби в сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м).
Поділки (лінії) шкали бічних виправлень позначені знизу (направо і наліво від центральної лінії) цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Відстань між двома вертикальними лініями відповідає десятитисячним (0-10). За шкалою бічних виправлень можна вводити бічні виправлення праворуч і ліворуч до 0-50. Лінія шкали прицілу, що відповідає дальності 300 м, і центральна лінія шкали бічних виправлень зроблені подвійними для полегшення вибору необхідних поділок при прицілюванні. Центральна лінія продовжена нижче шкали прицілу для виявлення бічного нахилу гранатомета. Далекомірна шкала розрахована на висоту цілі 2,7 м. Це значення висоти цілі позначено знизу горизонтальною лінією. Над верхньою пунктирною лінією нанесена шкала з розподілами, відстань між якими відповідає зміні відстані до цілі на 100 м. Цифри шкали 2, 4, 6, 8, 10 відповідають відстаням 200, 400, 600, 800, 1000 м. Над шкалою прицілу нанесений знак "+", позначка для перевірки прицілу.
Механізм вивірки прицілу призначений для забезпечення паралельності нульової лінії прицілювання й осі каналу ствола гранатомета і введення виправлення на температуру.
До приладдя гранатомета входять:
шомпол для чищення і змащування гранатомета, що складається з переднього стебла з коронкою, лапками і протиркою та заднього стебла з ручкою; лапки, що підпружинені, дозволяють проводити чищення і змащування розширеної частини ствола гранатомета; канавки призначені для утримування клоччя і ганчір'я під час чищення і змащування гранатомета;
стебло з шайбою для видалення із каналу ствола залишків гільзи порохового заряду накручується на заднє стебло з ручкою шомпола;
ремінь з чохлами для запобігання забруднення канапу ствола гранатомета; плечовий ремінь для перенесення гранатомета;
сумка для зберігання і перенесення трьох пострілів з пороховими зарядами; сумка для зберігання і перенесення двох гранат з пороховими зарядами і приладдя, інструменту та запасних частин гранатомета.
До комплекту гранатомета входять:
інструмент – ключ-викрутка, вибивач, пристосування для збирання ударно-спускового механізму;
запасні частини – бойки (2 шт.), опорні втулки (2 шт.), пружини бойка (2 шт.) та ніпель (1 шт.)
Рис. 41. Інструмент:
1 – ключ-викрутка; 2 – вибивач; 3 – пристосування для ударно-спускового механізму; 4 – паз для вибивача; 5 – паз для ключа-викрутки.
До групового комплекту на 9 гранатометів входять: прилад для перевірки прицільних пристроїв, пристосування для розбирання та збирання ударно-спускового механізму, ключ-викрутка, вибивач, хомутик передній, хомутик задній (2 шт.), щока рукоятки ствола (2 шт.), щока ударно-спускового механізму (права і ліва), бойова пружина, пружина стопора, пружина бойка (9 шт.), бойок (9 шт.), опорна втулка, дерев'яна накладка (18 шт.), футляр для групового комплекту.
До комплекту прицілу входить чохол для перенесення прицілу та приладдя до нього, захисту прицілу від дощу під час розташування його на гранатометі; має зовнішні кишеньки для розташування: серветок, пристрою зимового освітлення сітки, запасних електричних лампочок, батарейок, ключа-викрутки, двох світлофільтрів.
- Глава 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики
- § 1.1. Основи внутрішньої балістики
- 1.1.1. Постріл і його періоди
- 1.1.2. Початкова швидкість кулі (гранати) та її практичне значення
- 1.1.3. Відбій зброї та кут вильоту
- § 1.2. Основи зовнішньої балістики
- 1.2.1. Траєкторія польту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми
- 1.2.2. Прямий постріл
- 1.2.3. Прикритий, мертвий та простір, що уражається, їх практичне значення
- Питання для самоконтролю
- Глава 2. Матеріальна частина стрілецької зброї, гранатометів і ручних гранат
- § 2.1. Автомат Калашникова ак-74
- 2.1.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії автомата
- 2.1.2. Призначення та будова основних частин та механізмів автомата
- 5,45 Мм бойові патрони
- 2.1.3. Розбирання і складання автомата
- § 2.2. Пістолет Макарова (пм)
- 2.2.1. Призначення, бойові властивості та загальна будова пістолета
- 2.2.2. Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення
- 2.2.3. Розбирання і складання пістолета
- I. Неповне розбирання пм виконувати в такій послідовності:
- II. Складання пістолета після неповного розбирання виконувати в зворотному порядку:
- III. Перевірити правильність складання пістолета після неповного розбирання.
- § 2.3. Ручний протитанковий гранатомет рпг-7
- 2.3.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета
- 2.3.2. Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета
- 2.3.3. Затримки, які виникають під час стрільби та способи їх усунення
- § 2.4. Будова гранат, поводження з ними, догляд і збереження
- 2.4.1. Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання
- 2.4.2. Призначення, бойові властивості, будова ручної протитанкової гранати ркг-зе, та підготовка її до метання
- Питання для самоконтролю
- Глава 3. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
- § 3.1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова ак-74
- 3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата
- 3.1.2. Правила стрільби з автомата
- § 3.2. Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова
- 3.2.1. Прийоми та способи стрільби з пістолета
- 3.2.2. Правила стрільби з пістолета
- Питання для самоконтролю
- Глава 4. Організація та проведення стрільб
- § 4.1. Організація підготовки та проведення стрільб
- 4.1.1. Основні вимоги до організації та проведення стрільб
- 4.1.2. Підготовка та проведення стрільб
- 4.1.3. Заходи безпеки при проведенні стрільб
- Питання для самоконтролю
- Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи
- Постріл і його періоди.
- Iнформацiйно-методичне забезпечення
- Прийняті скорочення
- Глава 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики 2
- § 1.1. Основи внутрішньої балістики 2
- 1.1.1. Постріл і його періоди 2
- Iнформацiйно-методичне забезпечення 109