1.2.3. Прикритий, мертвий та простір, що уражається, їх практичне значення

Простір за укриттям, що не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі^ називається прикритим простором.

Прикритий простір тим більший, чим вище укриття і настильна траєкторія.

Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим простором.

Мертвий простір тим більше, чим більша висота укриття, менша висота цілі і пологіша траєкторія.

Прикритий і мертвий простір необхідно вміло використовувати для захисту від вогню супротивника.

Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, складає простір, що уражається – відстань, на якій спадна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі.

Уражений простір залежить від висоти цілі, настильності траєкторії і кута падіння^.

Його практичне значення полягає в тому, що він компенсує помилки, які припускаються під час вибору прицілу, і дозволяє заокруглювати виміряну дальність до цілі в більший бік.

Знання величини прикритого і мертвого простору дозволяє правильно використовувати укриття для захисту від вогню супротивника, а також приймати заходи для зменшення мертвих просторів шляхом правильного вибору вогневих позицій і обстрілу цілей зі зброї більш навісною траєкторією.

Рис. 9. Прикритий (1), мертвий (2) і простір, що уражається (3).