Бойові можливості відділення в обороні.
Бойові можливості відділення в обороні складаються із вогневих і маневрених можливостей.
Вогнева потужність – це математичне очікування числа знищених цілей (об’єктів) противника або ступінь ураження противника, які складаються з можливостей стрілецької зброї по знищенню живої сили і броньованих цілей противника вогнем гранатомета і БМП.
Маневреність – це такі показники відділення, які характеризують ступінь його рухливості, здатність здійснювати пересування за певний час, а також розгортання і маневр в ході бою. В якості показника маневреності звичайно приймається час, необхідний для здійснення тих чи інших дій.
Бойові можливості не є постійними величинами; вони залежать від укомплектованості особовим складом, озброєнням і бойовою технікою, рівня підготовки особового складу взводу, а також від його морального духу, уміння командира управляти відділенням. Крім того на бойові можливості значний вплив має характер дій противника, умови місцевості, погодні умови, час року і доби.
Розглянемо бойові можливості відділення. Спочатку визначимо ширину фронту вогневого забезпечення відділення, яка може бути розрахована за формулою:
Шф=Ф+1/2(П1+П2)
де Шф – ширина фронту вогневого забезпечення відділення;
Ф – фронт позиції відділення;
П1 і П2 – величини проміжків між відділеннями.
Таким чином Шф = 100+1/2(50+50)=150 м.
Знаючи бойову скорострільність зброї відділення, визначимо кількість куль, яку випускає особовий склад відділення за хвилину.
Для ведення вогню відділення має 4 автомати АК-74, 1 кулемет РПК – 74, 1 ПКТ. Скорострільність цієї зброї, як відомо, складає: кулемет ПКТ – 250, кулемет РПК-74 – 150, автомат АК-74 – 100 пострілів на хвилину. Таким чином відділення може випустити (250+150+4100=800) куль на хвилину. Знаючи ширину фронту вогневого забезпечення, можна розрахувати щільність вогню відділення, для чого необхідно загальну кількість куль розділити на фронт вогневого забезпечення (800:150=5), в результаті отримаємо 5 куль в хвилину на 1м фронту.
Досвід минулих війн і навчань показує, що в результаті вогневої підготовки противника може бути виведено з ладу до 30% особового складу і озброєння. Таким чином, з врахуванням втрат відділення може випустити 540 куль за хвилину.
На фронті оборони відділення може наступати до 1,5 відділень противника. При веденні вогню лежачи (стоячи з упору) з автомату, ручного кулемету на віддаль 300м для враження однієї цілі потрібно 4 кулі, а при веденні вогню на ходу для рішення цієї задачі необхідно 25 патронів. З цього слідує, що ефективність вогню відділення в обороні в 4-6 разів вища, ніж у наступаючого.
Досвід показує, що для відбиття атаки піхоти противника, необхідно створити щільність вогню перед фронтом оборони і на флангах не менше 3-5 куль на 1м фронту. Така щільність забезпечує знищення 50 % атакуючої піхоти противника.
Таким чином механізоване відділення в обороні здатне відбити атаку двох механізованих відділень противника і обороняти позицію до 100м по фронту.
Боротьба з атакуючими танками противника. Відділення ручним протитанковим гранатометом РПГ-7 і озброєнням БМП здатне успішно вести боротьбу з атакуючими танками противника. На фронті вогневого забезпечення відділення може наступати до двох танків противника.
Розрахунок можливостей по боротьбі з танками базується на використанні коефіцієнтів бойової ефективності,( які представлені в табл. 2), для БМП-1 він рівний 2,0, а для РПГ-7 – 0,3. таким чином відділення здатне знищити (1БМП2,0+1РПГ-70,3=2,3) до двох танків противника.
Таблиця 2. Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні.
Назва протитанкових засобів | на підготовленому рубіжі в(окопі) | на непідготовленому рубіжі (відкрито) |
РПГ-7 | 0,3 | 0,2 |
СПГ-9 | 1,0 | 0,8 |
БМП-1 | 2,0 | 1,5 |
ПТКР | 2,0 | 1,5 |
Танк | 2,5 | 2,0 |
П р и м і т к а: При веденні вогню по бойових машинах піхоти (бронетранспортерам) коефіцієнти збільшуються в 1,5 - 2 рази.
Таблиця 1. Деякі показники маневрових можливостей.
Характер дій | Показники часу | |
Переміщеня відділень по ходу сполучення (відстань 200м) | 1хв. | |
Зміна бойових позицій в обороні: |
| |
| Екіпаж БТР, БМП (танк) | хв |
| Взвод | хв |
Дії взводу при зайнятті укриття | 22 с | |
Дії взводу при виході з укриття | 22 с | |
Висування і зайняття вогневого рубежу (відстань 2км) для відбиття атаки противника | 7 хв | |
Висування для проведеня контратаки | 15-20 км (1км за 3-4хв.) |
За досвідом бойових дій для зриву атаки достатньо знищити 50% атакуючих танків противника.
Виходячи з бойових можливостей, механізоване відділення, використовуючи вигідні умови місцевості і її інженерне обладнання, у взаємодії з сусідами, а також з підрозділами інших родів військ може відбити атаку до двох мотопіхотних (механізованих) відділень, посилених одним-двома танками, а також нанести їм поразку і обороняти позицію по фронту до 100м.
Інженерне обладнання позиції полягає у викопуванні окопів, ходів сполучення, перекритої щілини для особового складу, окопів і укриттів для БМП (БТР).
Заключна частина.
З вищевикладеного матеріалу можна з’ясувати що механізоване відділення володіє значними можливостями для побудови в короткий термін стійкої оборони і успішного відбиття наступу переважаючого за силами противника. Разом з тим необхідно враховувати, що ведення оборонного бою в умовах, коли противник, застосовує потужні засоби ураження, поєднуючи високоточну зброю, аеромобільні війська, диверсійно-розвідувальні групи, пов’язано зі значними труднощами. Тому перед командирами стоять складні завдання по подальшому розробленню способів ведення бойових дій в обороні, з тим, щоб найкращим чином добитись перемоги над противником. Командири повинні організувати оборону і управляти веденням оборонного бою, а також виховувати у підлеглих впевненість в можливості відбиття ударів противника зброєю та бойовою технікою яка є на озброєнні в механізованому відділенні і складанні умов для переходу в наступ.