2. Механізоване відділення в наступі.

Наступ відділення може вести на противника який наступає, який відходить і противника, який обороняється.

Особовий склад механізованого відділення повинен вести наступ з повним використанням своїх сил, вогнем і рішучою атакою в тісній взаємодії з іншими підрозділами знищувати противника, що обороняється.

Наступ відділення на противника, що обороняється, здійснюється з ходу чи з положення безпосереднього зіткнення з ним.

Наступ з ходу забезпечує скритність підготовки наступу, раптовість дій, меншу уразливість військ від зброї масового ураження. До переходу в наступ відділення в складі взводу розташовується у вихідному районі і знаходиться поза досяжністю наземних засобів радіолокаційної розвідки, вогню далекобійної артилерії. Механізоване відділення розташовується в зазначеному командиром взводу місці на відстані 25–50 м від сусідніх відділень (у місці, зручному для виходу на маршрут висування).

Особовий склад відділення розміщується поблизу бойової машини піхоти (БТР). При наявності часу для особового складу, а потім для БМП (БТР) відриваються щілини й окоп, що по можливості перекриваються і ретельно маскуються.

Відділення знаходиться в постійній готовності до відбиття нападу наземного, повітряного противника і знищенню його диверсійно-розвідувальних груп.

При переході в наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником вихідним положенням для наступу, як правило, буде траншея (окоп).

Відділення в складі взводу виходить у вихідне положення напередодні наступу, займає траншею на позиції військ, що обороняються, чи спеціально відриту для цього траншею (окоп). Бойова машина піхоти відділення, що обороняється, до початку наступу залишається у своєму окопі, а бойова машина піхоти відділення, яке займає вихідне положення напередодні наступу, займає вогневу позицію за своїм відділенням у складках місцевості і за природними укриттями.

У вихідному положенні для наступу відділення повинне бути в постійній готовності до відбиття можливого наступу противника. Як тільки відділення займе вихідне положення, командир відділення організовує спостереження за противником і ставить задачу на відбиття можливого наступу противника.

При необхідності командир відділення організовує роботу з дообладнування траншеї у вихідному положенні для наступу і підготовку її до оборони. Траншея, де відділення зайняло вихідне положення для наступу, буде одночасно і рубежем переходу в атаку.

Бойовий порядок відділення в наступі. Для ведення бою підрозділи приймають визначене шикування, яке прийнято називати бойовим порядком.

Побудова бойового порядку залежить від отриманої бойової задачі, дій противника, наявності сил і засобів, і характеру місцевості.

Бойовий порядок відділення, що діє в пішому порядку складається з цепу, БМП (БТР) і засобів підсилення. Інтервали між солдатами повинні бути 6–8 м (8–12 кроків), а між відділеннями – до 50 м. Бойовий порядок відділення, що діє на БМП(БТР) складається з бойової лінії машин та засобів підсилення.

В залежності від задачі яка виконується, характеру місцевості й інших умов обстановки відділення (взвод) може діяти в пішому порядку (у зимку – на лижах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і десантом на танках.

Бойова задача відділення у наступі. Відділенню у наступі вказуються об'єкт атаки і напрямок подальшого наступу. Іноді, особливо при постановці бойової задачі по радіо, відділенню може бути указаний тільки напрямок атаки. Виходячи з бойових можливостей відділення об'єктом атаки є противник у окопах чи інших фортифікаційних спорудах опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати, кулемети й інші вогневі засоби противника.

Напрямок подальшого наступу механізованого відділення визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання задачі взводу.

Командир відділення до початку наступу готує відділення (танк) до майбутнього бою, а з одержанням бойової задачі організовує бій.