3. Ордени та медалі срср. Ордена

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції ВЦВК і РНК взяли 10 (23) листопада 1917 р. декрет «Про знищення станів і цивільних чинів», яким все царські ордени та медалі були скасовані.  Ордена ж СРСР вручалися як почесні державні нагороди за особливі заслуги в області соціалістичного будівництва й оборони Союзу РСР.  Відповідно до Конституції СРСР право установи орденів і нагородження ними належить Президія Верховної Ради СРСР. Питання, пов'язані з нагородженням орденами, регулюються «Загальним положенням про ордени Союзу РСР», затвердженим 7 травня 1936 і указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 лютого 1958  «Про порядок нагородження орденами і медалями СРСР».  Перший радянський орден - орден Червоного Прапора - був заснований декретом ВЦВК від 16 вересня 1918 р. як нагорода, яка присуджувалася громадянам РРФСР, що виявили особливу хоробрість і мужність при безпосередній бойової діяльності. Ініціатором його були військовослужбовці, а ось виконувався він під керівництвом і за величезну зацікавленість  Л. Д. Троцького, який був у цей час наркомом Збройних Сил. Спочатку цей орден був схожий на сковорідку середнього розміру. За задумом його авторів він мав бути мало не на животі. Троцький втрутився і зажадав зробити орден красивим, не гірше царських.  І той орден, який дійшов до нас, це і є орден Червоного Прапора, затверджений особисто Л. Д. Троцьким. До речі, сам він і І.В. Сталін у роки Громадянської війни нагороджені цим орденом один раз. В.І. Ленін взагалі не отримав ордена Червоного Прапора.  Усього орденом Червоного Прапора в роки Громадянської війни були нагороджені 16 тисяч 762 людини, 378 осіб були удостоєні цього ордена двічі, 60 осіб - тричі. Чотири рази були нагороджені орденом Червоного Прапора 7 осіб: В. К. Блюхер,  К.Е. Ворошилов, С.С. Вострецов, Є.Г. Євдокимов, А.Я. Лапін, Я.Ф. Фабриціус і І.Ф. Федько.  А першим кавалером ордена Червоного Прапора став В. К. Блюхер, нагороджений за особисту хоробрість і вміле керівництво великим партизанським з'єднанням під час героїчного 40-денного рейду по тилах білої армії в період громадянської війни. Орденами по номерами 2 і 3 були нагороджені відповідноІ.Ф. Федько і І.В. Сталін. Декретом ВЦВК від 8 травня 1919р. встановлено нагородження орденом Червоного Прапора також військових частин, які відзначилися в боях.  За прикладом РРФСР в 1920-1921 рр.. були засновані ордена Червоного Прапора в Азербайджанській, Вірменської, Грузинської РСР. Бухарська Народна Радянська Республіка заснувала орден «Революційний Знак Військового Відмінності» трьох ступенів (у документах називався також орденом Червоної Зірки), орден Червоного Півмісяця трьох ступенів і орден Червоного Прапора Бухарської НСР. У Хорезмськой Народної Радянській республіці був заснований «Військовий Червоний Орден», пізніше замінений орденом червоного Прапора.  Після утворення в 1992 р. Союзу РСР постановою Президії ЦВК СРСР від 1 серпня 1924 р. був заснований єдиний для всієї країни орден Червоного Прапора. При цьому, враховуючи велике історичне значення орденів союзних республік як свідоцтв героїзму радянських воїнів у роки Громадянської війни, було вирішено заміну їх на знаки загальносоюзного зразка не виробляти, а на осіб, нагороджених цими орденами (при дотриманні деяких умов), поширити права іпереваги, присвоєним особам, нагородженим загальносоюзним орденом Червоного Прапора.  Орден Трудового Червоного Прапора РРФСР був заснований VIII Всеросійським з'їздом Рад з ініціативи В.І. Леніна 28 грудня 1920 Їм нагороджувалися окремі громадяни і групи працівників, що виявили особливу самовідданість, ініціативу, працьовитість і організованість у соціалістичному будівництві. За прикладом РРФСР інші радянські республіки (Українська, Білоруська,  Азербайджанська, Вірменська, Грузинська, Узбецька, Таджицька, Туркменська) також заснували ордена Трудового Червоного Прапора. Хорезмська Народна радянська Республіка заснувала в 1922 р. орден праці. Ось цим орденом і був нагороджений Володимир Ілліч Ленін.  Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 вересня 1928 р. була заснована загальносоюзна нагорода за трудові відзнаки - орден Трудового Червоного Прапора.  До 1944 р. Тувинська АРСР не входила до складу СРСР і мала свої нагороди - орден Республіки і орден Трудового Червоного Прапора Тувинської аратських Республіки 9с 1938 орден Праці ТАР). З 1944 р., після входження Туви в Радянський Союз, орден Червоного Прапора, а орден праці - до ордена Трудового Червоного Прапора.  Орден Леніна - вища нагорода Радянського Союзу - був заснований постановою президії ЦВК СРСР від 6 квітня 1930 р. Згідно статусу цим орденом могли бути нагороджені окремі громадяни, колективи, установи, громадські організації та військові частини за особливі заслуги в соціалістичному будівництві і обороні країни. Першим орденом Леніна був нагороджений колектив редакції газети «Комсомольська правда» 23 травня 1930  Орден червоної Зірки заснований постановою Президії ЦВК СРСР також від 6 квітня 1930 р. Ним могли бути нагороджені військовослужбовці рядового і начальницького складу червоної Армії, військові частини, кораблі і з'єднання, підприємства і громадські організації за видатні заслуги у справі оборони країни як у воєнний, так і в мирний час. Першим кавалером ордена червоної Зірки знову ж сал В.К. Блюхер в 1930 р.  * Г.А. Мурашов - Титули, чини і нагороди  Орден «Знак пошани» заснований постановою ЦВК СРСР від 25 листопада 1935р. Їм могли бути нагороджені як окремі громадяни, так і колективи за високі виробничі показники, особливі досягнення у науково-дослідній, культурній і спортивній діяльності, за технічні поліпшення і винаходи, а також за заслуга щодо підвищення боєздатності Червоної армії та обороноздатності СРСР. Першим колективом, нагородженим орденом «Знак пошани», став мартенівський цех № 2 Макіївського металургійного заводу ім. С.М Кірова. 

У 1942-1944 рр.. Президія Верховної ради СРСР був заснований ряд нових орденів. Перший з них - орден Вітчизняної війни двох ступенів Указом від 20 травня 1942 р. У залежності від значимості подвигу вчинив його нагороджувався орденом 1-й (вищий) або 2-го ступеня. Першими орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня були нагороджені відзначилися в боях на харківському напрямі воїни-артилеристи капітан І.І. Криклій, молодший політрук І. К. Стаценко і старший сержант А.В.смірнов, 2-го ступеня - сержант С. Т. Жарков, М. Г. Немфіра, П. В. Нестеренко і рядові М. І. Григор 'єв, А . І. Кулінець, І. П. Петрош.  Ряд орденів СРСР, заснованих в роки війни, був названий іменами великих російських полководців і флотоводців. Ці ордена призначалися для нагородження командного складу за вміле керівництво військами (силами флотами) у боях і операціях, а також відзначилися в них військових частин і з'єднань.  Орденом Суворова трьох ступенів (Указ від 29 липня 1942 р.) нагороджувалися воєначальники і командири, які здійснили розгром переважаючих сил противника у наступі. Першим кавалером ордена Суворова 1-го ступеня став Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков (28 січня 1943 р.), а 2-го ступеня - командир танкового корпусу генерал-лейтенант танкових військ В. М. Богданов (26 грудня 1942 )  Орден Кутузова 1-й і 2-го ступеня (Указ від 29 липня 1941 р.) призначався в основному для нагородження воєначальників і командирів, вміло здійснилипланування і проведення фронтових і армійських операцій або майстерний виведення своїх військ з-під удару противника і нанесення успішного контрудару. Першим кавалером ордена Кутузова 1-го ступеня став командувач армією генерал-лейтенант І.В. Галанін.  Орденом Олександра Невського (Указ від 29 липня 1941 р.), які мають одну ступінь, нагороджувалися офіцери Червоної Армії від командира взводу до командира дивізії за особисту відвагу, мужності, хоробрість, в результаті яких було завдано великої шкоди супротивнику. Першим кавалером цього ордена став старший лейтенант І.М. Рубан (5ноября 1942 р.).  Вищий військовий орден - орден «Перемога» - був заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 листопада 1943р. Цим полководницьким орденом нагороджувалися особи вищого командного складу Збройних Сил СРСР за успішне здійснення великих операцій в масштабі одного або декількох франтів, в результаті проведення яких змінювалася стратегічна обстановка на користь Червоної Армії. Ордена «Перемоги» удостоєні Г.К. Жуков, А.М. Василевський, І.В. Сталін, А.І. Антонов і ін  В один день з орденом «Перемога» був заснований орден Слави трьох ступенів. Їм нагороджувалися солдати, сержанти і старшини, а в авіації і молодші лейтенанти, що зробили в боях бойові подвиги і показали приклад хоробрості, мужності і безстрашності. Нагородження орденом Слави вироблялося послідовно - спочатку 3-й, потім 2-й і, нарешті 1-й (вищої) ступеня. Першими кавалерами цього ордена стали єфрейтор М.П. Пітенін і старший сержант К.К. Шевченка (22 липня 1944 р.)  Орден Ушакова 1-й і 2-го ступеня (указ від 3 березня 1944 р.) призначався для нагородження офіцерів ВМФ СРСР за видатні успіхи в ході морських боїв, у яких була досягнута перемога над чисельно переважаючим противником. Першими кавалерами цього ордена 1-го ступеня стали контр-адмірал П.І. Болтунов і генерал-лейтенант авіації В.В. Єрмаченко.  Орден Нахімова 1-й і 2-го ступеня (указ від 3 березня 1944 р.) призначався для нагородження офіцерів ВМФ СРСР за видатні заслуги в організації, керівництві та забезпеченні бойових операцій та досягнуті в результаті їх проведення успіхи в боях за Батьківщину. Першим кавалером ордена Нахімова 1-го ступеня став генерал-лейтенант берегової служби Є.І. Жіділов і капітан 1-го рангу Д.А. Туз.  Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. були засновані ордени для багатодітних матерів. Народили і виховали 7,8,9 дітей нагороджувалисяорденом "Материнська Слава" відповідно 3-й, 2-й і 1-ї (вищої) ступеня. Народили і виховали 10 і більше дітей удостоювалися ордена «Мати-героїня»(указ від 18 серпня 1944 р.).  На відзначення 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції заснований орден Жовтневої Революції (Указ від 31 жовтня 1967 р.). Їм нагороджувалися громадяни СРСР, підприємства, установи, військові частини, а так само республіки, краю, міста за активну революційну діяльність, великий внесок у зміцнення радянської влади, за особливу відвагу і мужність у боях з ворогами Радянської держави, зміцнення миру і т.д . Першими ордена Жовтневої Революції були удостоєні Ленінград і Москва (Указ від 4 листопада 1967 р.).  На відзначення 50-річчя утворення СРСР заснований орден Дружби народів (Указ від 17 грудня 1972 р.). Нагородження здійснювалося за великі заслуги у зміцненні дружби і братерського співробітництва соціалістичних націй і народностей і ін Першими орденами Дружби народів були удостоєні радянські союзні і автономні республіки, автономні округи й автономні області (Указ від 29 грудня 1972 р.).  У 1974 році заснований орден Трудової слави трьох ступенів (Указ від 18 січня 1974 р.). нагородження проводилися послідовно - 3-й, 2-й і 1-го ступеня. Орденом Трудорвой слави нагороджувалися робітники, колгоспники за самовіддану, високопродуктивний, довголітню працю на одному підприємстві, в організації, в колгоспі або радгоспі.  Кожен орден має свій статус, затверджений Президією Верховної Ради СРСР. Всі ордена після смерті нагороджених, а так само осіб, нагороджених посмертно, залишаються (передаються) їх сім'ям (Указ Президією Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1977 р.).  Медалі.  Медалі СРСР - державні нагороди за військові та інші заслуги.  «ХХ років Робітничо-Селянської Червоної Армії» (24 січня 1938 р.) - ювілейна медаль, заснована в ознаменування 20-річчя існування Червоної Армії і ВМФ. Цією медаллю нагороджувалися особи кадрового командного складу, які прослужили в КА і ВМФ до 23 лютого 1938 р. не менше 20 років, а також особи нагороджені орденом Червоного Прапора.  Медаль «За відвагу» (17 жовтня 1938 р.) була заснована для нагородження військовослужбовців КА і ВМФ і прикордонних військ за особисту мужність і відвагу, проявлені в боях за Радянську Батьківщину.  Медаль «За бойові заслуги» (17 жовтня 1938 р.) заснована для нагородження військовослужбовців, а також осіб, які не перебували у ЗС, за мужність і відвагу в бою або вмілі дії, пов'язані з ризиком для життя, за сприяння успіху бойових дій на фронтах . У числі перших нагороджених медалями «За відвагу» та «За бойові заслуги» були воїни, що билися в боях біля озера Хасан і річці Халхін-Гол.  «Золота зірка» заснована 1 серпня 1939 як знак відмінності для Героїв Радянського Союзу. Спочатку медаль називалася «Герой Радянського Союзу», а потім за Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1939 р. стала іменуватися медаль «Золота зірка».  Золота медаль «Серп і молот» (22 травня 1940 р.) заснована як знак відмінності Героїв Соціалістичної праці.  «За оборону Ленінграда», «За оборону Одеси», «За оборону Севастополя», «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942 р.) - засновані для нагородження військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в обороні зазначених міст.  «Партизану Вітчизняної війни» 1-й і 2-го ступеня (2 лютого 1943 р.) - заснована для нагородження активних учасників партизанського руху в роки ВВВ 1941 - 1945 рр..  Медаль «Ушакова» і медаль «Нахімова» (3 березня 1944 р.) заснована для нагородження військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського складу за особисту мужність і відвагу, проявлені в боях з успішного виконання бойових завдань на морському театрі військових дій.  «За оборону Москви» (1 травня 1944 р.) - засновані для нагородження військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в обороні Москви.  «За оборону Кавказу» (1 травня 1944 р.) - для нагородження учасників битви за Кавказ.  «Медаль материнства» 1-й і 2-го ступеня (8 липня 1944 р.) - для нагородження матерів, які народили і виховали відповідно 6 і 5 дітей.  «За перемогу над Німеччиною у ВВВ 1941 - 1945 рр..» (9 травня 1945 р.) - заснована в ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною у ВВВ, для нагородження осіб, які брали участь в боях або забезпечували перемогу своєї успішною роботою в установах Радянських Нд  «За доблесну працю у ВОВ1941 - 1945 рр..» (6 червня 1945 р.) - для нагородження робітників, інженерів і службовців промисловості і транспорту, колгоспників, працівників науки і техніки, мистецтва і літератури, партійних і профспілкових організацій, що забезпечували своїм доблесним працею перемогу СРСР над фашистською Німеччиною у ВВВ.  «За перемогу над Японією» (30 вересня 1940 р.) - засновані для нагородження військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь у бойових діях проти японських імперіалістів.  «30 років Радянської Армії і Флоту» (22 лютого 1948 р.) - заснована в ознаменування 30-ї річниці СА і ВМФ.  «За відмінну службу по охороні громадського порядку» (1 листопада 1950 р.).  «За освоєння цілинних земель» (20 жовтня 1956 р.).  «За порятунок потопаючих» (16 лютого 1957 р.).  «За відвагу на пожежі» (31 жовтня 1957 р.).  «За бездоганну службу» (13 грудня 1958 р.).  «Двадцять років перемоги у ВВВ 1941 - 1945 рр..» (7 травня 1965 р.).  «50 років радянської міліції» (20 листопада 1967 р.).  «50 років Збройних Сил СРСР» (26 грудня 1967 р.)  «За доблесну працю (За військову доблесть). В ознаменування 100-річчя з дня народження В.І. Леніна »(5 листопада 1969 р.) - для нагородження передових робітників, колгоспників, спеціалістів народного господарства, діячів науки і культури, що показали високі зразки руда в ході підготовки до ленінському ювілею.  «Ветеран праці» (18 січня 1974 р.).  «За відзнаку у військовій службі" 1-й і 2-го ступеня (28 жовтня 1974 р.)  «Тридцять років перемоги у ВВВ 1941 - 1945 рр..» (25 квітня 1975 р.).  «Ветеран Збройних Сил СРСР» (20 травня 1976 р.)  «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» (8 жовтня 1976 р.)  «60 років Збройних Сил СРСР» (28 січня 1978 р.) *  На кожну з перерахованих медалей СРСР розроблено Положення, затверджене Указом Президії Верховної Ради СРСР. У положенні вказується, хто і за які заслуги нагороджується даної медаллю, дається опис її розмірів, форми, зображення на її лицьовій і зворотній сторонах, визначається порядок її носіння.  Медалі СРСР носять на лівій стороні грудей після орденів. Медаль «Золота Зірка» і золота медаль «Серп і Молот» - над орденами та іншими медалями; «Медаль материнства» 1-й і 2-го ступеня - лівіше орденів та інших медалей або нижче їх. Замість медалей нагороджені можуть носити планки з стрічкамивідповідних кольорів і малюнків.  Медалі як особливі відзнаки випускалися державними та громадськими організаціями, а також комітетами міжнародних організацій, конференцій та конкурсів, технічних і художніх виставок. Вони вручалися  окремим особам (часто з грошовою нагородою) як знак, що свідчить про їх видатні успіхи і досягнення у відповідних областях. Існували, наприклад, медалі, які вручалися лауреатам Міжнародних Ленінських премій «За зміцнення миру між народами», існує до цього дня медалі міжнародних конкурсів виконавців, Нобелівських премій, переможцям Олімпійських ігор, спортивних міжнародних змагань, першості країни і інші медалі.  Мабуть, ні в одній державі світу нагородна система не відійшла так далеко від свого первісного змісту - виділення найдостойніших. Вона перетворилася на одну з найважливіших підпор режиму поряд з продуктовими, квартирними та автомобільними привілеями.  Отримання ордена означало вже не заслугу перед Вітчизною або окремими його громадянами, а знак монаршої милості, за умови, що в ролі монарха виступали колективно партія і уряд.  Глава 3.  Нагороди Російської Федерації.  Звання Героя Росії і медаль «Золота Зірка».  20 березня 1992 Верховна Рада Російської Федерації встановив «Звання Героя Російської Федерації для присвоєння за заслуги перед державою і народом, пов'язані із здійсненням героїчного подвигу». Той, кому присвоювалося звання Героя, нагороджувався знаком особливої ​​відмінності - медаллю «Золота Зірка». Серед Героїв Росії найбільше військовослужбовців силових відомств. Проте однієї медалі, хоча б і дуже  * В.М. Балязін, В. А. Дуров, О.М. Козакевич - Самі Знамениті нагороди Росії  популярною, було зовсім недостатньо і органи влади розробили цілу систему державних нагород.  Ордена «За заслуги перед Вітчизною», «Мужності», «За військові заслуги», «Пошани», «Дружби»  2 березня 1994 був виданий указ Президента РФ «Про державні нагороди РФ». Цим указом засновувалися ордени: «За заслуги перед Вітчизною», «Мужності», «За військові заслуги», «Пошани», «Дружби».  Орденом «За заслуги перед Вітчизною», нагороджуються громадяни за особливо видатні заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в трубі і ін Орден «За заслуги перед Вітчизною», має чотири ступені. Причому при нагородження орденом 1-й і 2-го ступеня кавалеру ордена видається не тільки знак, але і зірка. Знак ордена - хрест, покритий емаллю рубіновою, в центрі якого знаходиться накладне зображення герба РФ - двоголового орла. Орден «За заслуги перед Вітчизною» має і однойменну медаль двох ступенів. І за статутом цих нагород слід спочатку мати медаль 2-го ступеня, потім медаль - 1-го ступеня, а потім, послідовно, представлятися до орденів 4-й, 3-й і 2-го ступеня.  Орденом «Мужності» нагороджуються громадяни «за самовідданий вчинок, мужність і відвагу, проявлені при рятуванні людей, у боротьбі зі злочинністю та ін, пов'язаних з ризиком для життя».  Побратимом орденом «Мужності» нова нагорода, призначена виключно для військовослужбовців. Цей орден, що називався «За військові заслуги» був започаткований 2 березня 1994 року.  За його статусу їм могли бути нагороджені військовослужбовці «за зразкове виконання військового обов'язку; за високі особисті показники та ін» Причому цим орденом можуть бути нагороджені тільки кадрові військові, які прослужили у ЗС не менше десяти років.  2 березня 1994 був заснований і орден «Пошани». Своїм статутом він багато в чому нагадував статут ордена «Знак Пошани». Ним нагороджуються громадяни «За високі досягнення в державній, виробничій, науково-дослідної та ін, за заслуги у підготовці висококваліфікованих кадрів, вихованні підростаючого покоління, підтриманні законності й порядку ».  Орден «Дружби». Його статут нагадував статут радянського ордена «Дружби народів», він мав і свої особливості. Статут ордена «Дружби» вручається «за великий внесок у зміцнення дружби і співпраці націй і народностей, високі трудові досягнення у розвитку економіки Росії, за особливо плідну діяльність у розвитку науки, зміцненні миру і дружніх відносин між державами».  Медалі «За заслуги перед Вітчизною», «За відвагу», «За порятунок погибавших».  2 березня 1994 стало знаменною датою. По суті справи цей день став днем ​​народження нової орденської системи, адже Указом Президента Російської Федерації окрім вищеописаних орденів були засновані і медалі.  Ці медалі ділилися на кілька груп. Перш за все, це медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною». Медаль має два ступені і буває двох видів: одна - для нагородження за цивільні заслуги, друга - за відмінності військовослужбовців у бойових діях. Медаль «За заслуги перед Вітчизною» має два ступені: 1-я позолочена і 2-а - срібна.  Друга група медалей повторювала, то що малося на нагородної системі Радянського Союзу. Цілком незміненим залишився зовнішній вигляд медалі «За відвагу». ЇЇ збереження в колишньому вигляді пояснюється її надзвичайною популярністю в народі і гордістю мільйонів солдатів і сержантів, нагороджених нею, а також і ставленням до медалі їх численних друзів і родичів.  Не без зв'язку з радянською нагородної системою сприймалися такі нові нагороди, як: медаль «За порятунок погибавших», медаль «Суворова», медаль «Ушакова» та ін До тієї ж групи слід віднести і відзнаку «За бездоганну службу». До числа медалей, що є прямим продовженням нагородної системи Радянського Союзу, слід віднести і ювілейну медаль «50 років перемоги у ВВВ» .*  Орден і медаль Жукова.  Указом Президента РФ від 9 травня 1994 р. був заснований орден «Жукова» і майже  через 10 місяців медаль «Жукова». Орденом «Жукова» нагороджувалися «командувачі фронтами і арміями, їх заступники, начальники штабів і т.д. удостоєні звання Героя Радянського Союзу або нагороджені орденами за відмінності в керівництві військами в період ВВВ 1941 - 1945 рр.. Крім учасників ВВВ орденом «Жукова» нагороджуються «особи вищого офіцерського складу, а також старші офіцери на посаді командира дивізії і вище за заслуги у розробці та успішному проведенні ними крупних операцій в період військових дій із захисту Вітчизни».  Медаль «Жукова» (6 березня 1996 р.) графічно нагадує медальйон однойменного ордена, але зроблена з латуні і призначається для нагородження безпосередніх учасників бойових дій проти Німеччини та Японії в 1941 - 1945 рр.., Включаючи партизанів і підпільників.  Орден «Андрія Первозванного».  На 2000 рік самої останньої великої нагородою РФ був орден «Андрія Первозванного», заснований Указом Президента РФ від 1 липня 1998 р. В Указі говорилося: "Віддаючи данину поваги трьохсотлітньої історії ордена Святого апостола Андрія Первозванного - вищої державної нагороди Росії та з метою вдосконалення системи державних нагород Російської Федерації, постановляю:  Відновити орден Святого Андрія Первозванного.  Затвердити статуту ордена святого Андрія Первозванного та його опис ».  Статут ордена констатував, що саме орден Святого Андрія Первозванного є вищою державною нагородою Росії. Орденом нагороджуються видатні громадяни Російської Федерації за виняткові заслуги, що сприяють процвітанню, величі і слави Росії. За видатні заслуги перед Російською Федерацією, орденом можуть бути нагороджені глави та керівники урядів зарубіжних держав.  * Щукіна Є.С. - Два століття російської медалі  На початок 2000 року ця ієрархія виглядає так:  Орден Святого апостола Андрія Первозванного.  Звання Героя Російської Федерації.  Орден «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня. Слід зауважити, що цей орден 1-го ступеня з серпня 1996 року є одним з державних символів Росії і його володарем є Президент Російської Федерації. Так що, говорячи про орден «За заслуги перед Вітчизною», мова може йти про 2-й, 3-й і 4-й його ступенях.  Орден «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня.  Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3-го ступеня.  Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня.  Орден Жукова.  Орден Мужності.  Орден Дружби.  Орден «За військові заслуги».  Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня.  Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня.  Медаль «За відвагу».  Медаль «Захиснику вільної Росії».  Медаль Суворова.  Медаль Ушакова.  Медаль Нестерова.  Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону».  Медаль «За відзнаку в охороні громадського порядку».  Медаль «За порятунок погибавших».  Орден Пошани.  Ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..».  Медаль Жукова.  Ювілейна медаль «300 років Російському флоту».  Медаль «На згадку 850-річчя Москви».  На сьогоднішній день система державних нагород Російської Федерації складається із орденів і медалей дореволюційної Росії (ордени і медалі Святого Георгія), з радянських орденів і медалей (ордена Суворова, Ушакова, Кутузова, Нахімова, Олександра Невського і медаль «За відвагу»), з 11 орденів і 14 медалей після радянської Росії.  Всього ж сучасна нагородна система нової Росії включає - зі ступенями - 26 орденів і 19 медалей .*  Подальший розвиток російської нагородної системи буде пов'язане з тими визначальними її долю етапами і найважливішими подіями, які належить про йти нашій країні найближчим часом і в більш віддаленому майбутньому.  Вдивляючись в прийдешні роки, з Вірою, Надією та Любов'ю станемо сподіватися на те, що батьківщина наша, залишивши за собою важке історичне лихоліття, у третьому тисячолітті знову набуде в сім'ї народів Землі здавна належало їй почесне і гідне місце.