Кімната пам’яті про колишніх господарів архітектурного комплексу академії

Експозиція присвячена історії приміщень, в яких зараз знаходиться Острозька академія. В 1775-1832рр. тут функціонував монастир капуцинів. Після польського повстання 1831 р. його закрили і приміщення стояло пусткою. В 1865-1922 рр. в цих стінах діяло жіноче училище ім. графа Дмитра Блудова, який був певний час міністром освіти в Російській імперії і особливо опікувався питаннями жіночої освіти. Завдяки зусиллям його дочки Антоніни училище стало відомим по всій Російській імперії, тут працювали знамениті викладачі, святкувались різні визначні дати (наприклад, урочистості, пов’язані з днем народження Т. Г. Шевченка тривали два (!) тижні). При училищі існувало братство святих Кирила і Мефодія, до роботи в якому була задіяна інтелігенція Волинської губернії і цілої імперії.

У міжвоєнний період в будівлях, які раніше належали монастирю, розмістилась польська вчительська семінарія, а після 1945 р. – радянське педагогічне училище, оскільки територія відійшла до СРСР. Пізніше тут функціонувала середня школа-інтернат (1956-1986 рр.), санаторна школа для дітей із затухаючими формами туберкульозу (1986-1992 рр.), середня школа №4 (1992-1994 рр.). Вже в 1994 р. всі будівлі були передані Острозькій академії.

Незвичайний експонат в “кімнаті пам’яті” – це внутрішня криниця, яка була обов’язковим атрибутом монастирів. Цікаво те, що до 1994 р. про її існування ніхто не знав, оскільки криниця знаходилась під підлогою. В цій кімнаті розташовувалась спальня хлопців-вихованців інтернату. Школярі, які спали на ліжках в куті “над криницею”, завжди жалілись, що їм холодно, часто хворіли, хоч температура в кімнаті була нормальною. Зараз це пояснюється елементарним протягом з глибини 20 метрів, але тоді цього ніхто не знав і хлопчаки боялись спати в “проклятому” куті.

Саме з цією криницею пов’язана версія про існування системи підземних ходів під підвалами. Одного разу місцева собака залізла через дірку в фундаменті центрального корпусу і пролізла аж до криниці, гавкотом давши про себе знати через 2 дні. Коли спустились її виймати, виявилось, що там існують ходи. Вони невеликі, але є, очевидно, хтось їх і з певною метою будував. Зрозуміло, щоб це дослідити, потрібно знищувати старо-монастирський корпус (як його називають в академії зараз), на що ніхто в найближчі десятиліття не наважиться і таємниця поки лишиться таємницею.

Церква

Центром духовного натхнення спудеїв Національного університету “Острозька академія” є Студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького, який діє з жовтня 2005 р. Приміщення було збудоване в середині XVIII ст. як костел святої Трійці монастиря капуцинів за проектом італійського архітектора Пабло Фонтани. Після польського повстання 1831 р. цей монастир був закритий. У 1867 р. завдяки зусиллям засновниці училища ім. графа Дмитра Блудова Антоніни Блудової храм було перебудовано і освячено як православну церкву святих Кирила і Мефодія. Так тривало до 1931р., доки в будівлі не почала діяти шкільна католицька каплиця. В 1939 р. храм був знову перебудований на костел капуцинів, однак з початком Другої світової війни в приміщенні церкви німці розмістили госпіталь для військовополонених. Після закінчення війни питання про існування церкви відпало, оскільки в країні панував атеїзм. В храмі функціонувала спортивна зала різних навчальних закладів. Хоча ніхто не вірив, що вдасться відновити колишню архітектуру церкви, але завдяки зусиллям ректорату з 1994 р. тут почав діяти Духовний центр Острозької академії. Зважаючи на те, що дане приміщення є одним з найкращих в Європі за рівнем акустики, тут неодноразово виступали хорові колективи, відбувались вистави студентського театру, різні урочисті події. Зрештою, з 2004 р. вдалось відновити історичну справедливість – відродити в будівлі церкву.

Зараз церква є Студентсько-викладацьким храмом преподобного Федора Острозького. Він екуменічний, тобто Боже благословення тут можуть отримати представники всіх конфесій. Храм живе активним життям, щоранку відбуваються молитви перед початком занять, щонеділі і по святах – богослужіння. Настоятелем церкви є проректор з навчально-виховної роботи В.Жуковський, який має сан священика. Наявність діючого храму при університеті спричинює неабиякий духовний вплив на студентів та зумовлює виховання їх на принципах християнської етики. Для створення відповідної атмосфери в академії проводяться численні конференції на релігієзнавчу тематику (тут наявні спеціальності “релігієзнавство” та “богослов’я”), активно діє християнське молодіжне братство при церкві тощо.