3.1 Побудова проектного профілю по осі злітно-посадкової смуги

Перед побудовою поздовжнього проектного профілю необхідно прийняти рішення й обґрунтувати, який поперечний профіль варто вибрати на даній ділянці. Від типу поперечного профілю буде залежати висотне положення бічних бровок і осі штучного покриття.

Поперечний профіль покриття може бути двосхилим і односхилим. Двосхилий профіль беруть тоді, коли поперечний профіль (ухил) місцевості менше 0,01, тобто чорні горизонталі перетинають вісь злітно-посадкової смуги приблизно під кутом 90° або близького до цього значення.

Односхилий профіль беруть у тому випадку, коли поперечний ухил місцевості більше 0,01, тобто чорні горизонталі перетинають вісь злітно-посадкової смуги під гострим кутом або проходять паралельно осі злітно-посадкової смуги.

Після ухвалення рішення про поперечний профіль варто визначити висотне положення бровок і гребеня штучного покриття двосхилого профілю, нижньої і верхньої кромки односхилого покриття.

Висотне положення бічної бровки двосхилого профілю залежить від ухилу на ґрунтовому сполученні твердої злітно-посадкової смуги з навколишньою поверхнею, шириною сполучення, яка дорівнює +30-50 см. Ухил сполучення беруть від 0,015 до 0,025. Ширина сполучення має бути не менше 20 м.

Таке рішення щодо висоти бровок над існуючою поверхнею приймають за сприятливих умов, тобто, коли ґрунтові води не залягають глибоко. Якщо ж ґрунтові води залягають близько над поверхнею, то бровки необхідно підняти настільки, щоб рівень ґрунтових вод був не менше 100 см від штучного покриття. Після цього приступають до визначення проектної оцінки осі злітно-посадкової смуги на одному з поперечників. Проектну оцінку на осі твердої злітно-посадкової смуги визначають з урахуванням ширини покриття, обраного поперечного ухилу і висотного положення однієї з бровок. І тільки після цього приступають до побудови поздовжнього проектного профілю по осі твердої злітно-посадкової смуги.

Під час побудови поздовжнього проектного профілю належить дотримуватися таких умов:

ухили мають бути менше imax і більше imin;

алгебраїчна різниця суміжних ухилів має бути меншою або дорівнювати максимально допустимому розміру:

?i ? ?imax ? i1 - i2;

крок проектування має дорівнювати 40-50 м;

профіль належить будувати по обвідній, тобто він має максимально наближатися до фактичного профілю (із врахуванням допустимого перевищення бровок);

у проектному профілі має бути якнайменше зламів; для цього варто усереднювати проектні ухили, які відрізняються один від одного на порівняно невеликий розмір (0,001-0,002).