Військові аеродроми
2.1 Рішення схеми генерального плану польового аеродрому
Схеми генерального плану польового аеродрому розробляють у масштабі 1:5000. Він є основою для винесення елементів летовища і аеродромних споруд в натуру, а також початковим документом для складання проекту організаційних робіт.
Початковими даними для проектування генерального плану аеродрому служать матеріали інженерно-аеродромної розвідки, які вміщують такі документи:
зональну схему аеродрому, побудовану на карті в масштабі 1:50000 і 1:25000;
кроки інженерно-аеродромної розвідки, виконані в масштабі 1:50000 і 1:25000;
картку і анкету на аеродроми (або журнал обслуговування аеродрому), які будуються, а також тактико-технічні вимоги до польових аеродромів.
Проектування генерального плану польового аеродрому виконують у такій послідовності: за матеріалами інженерно-аеродромної розвідки, зональної схеми і тактико-технічних вимог встановлюють: основні характеристики проектованого аеродрому (напрямок, довжину, ширину літної смуги і її елементів, наявність і віддалення від літної смуги зон розосередження, конфігурації і віддалення від осі злітно-посадкової смуги, магістральної руліжної доріжки та ін.), черговість і обєм будівельних робіт (в одну або дві черги).
Використовуючи типову схему генерального плану аеродрому з комплексом споруд, яка відповідає встановленій черговості будівництва, а також зональну схему, на аркуші ватману викреслюють у масштабі 1:5000 елементи генерального плану польового аеродрому в такій послідовності:
1. На схему генерального плану із зональної схеми переносять топографічну основу.
2. Наносять вісь літної смуги, літну смугу з кінцевими смугами безпеки, магістральну і сполучні руліжні доріжки.
3. Із зональної схеми переносять на генеральний план зони розосередження і вказують на індивідуальні (обваловані) місця стоянок літаків і руліжні доріжки із зон розосередження до твердої злітно-посадкової смуги, підїзні і внутрішньоаеродромні автомобільні дороги.
4. Вказують на генеральному плані інші споруди першої черги будівництва. До них відносяться:
захищений командний пункт і укриття обвалованого типу для автомашин;
сховища і щілини (відкриті й перекриті) для особового складу в районі розміщення ескадрилей (в зонах розосередження);
захищений пункт водопостачання;
майданчики для спеціальних машин з укриттями обвалованого типу і сховища для особового складу;
техніко-експлуатаційна частина з укриттями обвалованого типу для техніки і парк спеціальних і аеродромних машин і механізмів; засоби звязку і радіотехнічного забезпечення польотів;
базовий і витратний склади паливно-мастильних матеріалів, боєприпасів;
казармене містечко для розміщення авіаційної та авіаційно-технічної частин.
5. На літній смузі розбивають пікетаж і позначають контури підготовчих і земляних робіт, а також орієнтування осі літної смуги відносно сторін світу.
Під час виконання першої черги проекту схему генерального плану завершують складанням експлікації елементів і споруд польового аеродрому і зведеної відомості про обєми робіт, які розміщують у вільній частині схеми, зазвичай праворуч.
У процесі розробки планового вирішення насамперед необхідно забезпечити:
високу боєздатність авіаційних підрозділів;
живучість аеродрому;
безпеку, економічність і надійність експлуатації авіаційної техніки;
мінімальний обєм робіт під час будівництва аеродрому.
Літну смугу доцільно розміщувати під деяким кутом до напрямку пануючих вітрів для найшвидшого знесення пилової хмари, виникаючої при зльоті і посадці літаків. Крім того, необхідно забезпечувати допустимий середній ухил іср = 0,015, враховувати розташування і напрямок літної смуги найближчих аеродромів, можливість подовження літної смуги, гідрогеологічні й ґрунтові умови.
На генеральному плані має бути показана привязка осі літної смуги до існуючих на місцевості орієнтирів.
У межах літної смуги горизонталі вказують коричневим кольором з інтервалом 0,5 м, а за її межами - з інтервалом 2,5 м.
Проект водовідводу складають відповідно до вертикального планування ґрунтової частини літної смуги і штучного покриття.
Зазвичай на польових аеродромах водовідвід проектують вибірково і до нього відносять тільки забезпечення поверхневого стікання за рахунок достатніх схилів літної смуги.
На аеродромах, призначених для порівняно довгого базування в мирний і воєнний час, здійснюють більш складні заходи щодо водовідводу.
У загальному випадку водовідвід на польовому аеродромі має забезпечувати:
перехоплення і відведення поверхневої води, яка поступає на прилеглу до аеродрому територію;
відведення води з поверхні аеродрому, насамперед з літної смуги;
відведення води від штучних покриттів.
Під час складання проектної документації на польовий аеродром і у разі необхідності водовідвідних заходів розробляють проект (план) водовідвідної мережі, яку наносять на схему генерального плану аеродрому.
Водовідвід на летовищі проектують з урахуванням кліматичної зони розташування аеродрому, геологічних і гідрогеологічних умов рельєфу місцевості, конструкцій аеродромних покриттів і вертикального планування летовища.