Організація та ведення розвідки зі спостережних пунктів
ЗАВДАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ ОПТИЧНОЇ РОЗВІДКИ. БОЙОВИЙ ПОРЯДОК ПІДРОЗДІЛІВ ОПТИЧНОЇ РОЗВІДКИ
1. Оптична розвідка є складовою частиною артилерійської розвідки. Вона ведеться взводами та відділеннями розвідки (обслугами командирських машин) артилерійських зєднань і підрозділів з наземних командно-спостережних та спостережних пунктів, розгорнутих на місцевості, за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів.
2. Оптична розвідка ведеться з метою своєчасного добування точних відомостей про противника, необхідних для його вогневого ураження.
Основними завданнями артилерійської розвідки є:
- виявлення та визначення координат засобів високоточної зброї, артилерійських та мінометних підрозділів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, пунктів управління і радіоелектронних засобів;
- спостереження за діями противника та своїх військ;
- обслуговування стрільби артилерії;
- вивчення прийомів та способів застосування противником артилерії, танків, протитанкових засобів та іншого озброєння, особливо його нових зразків.
3. Позитивними властивостями оптичної розвідки є:
- швидкість розгортання підрозділів в бойовий порядок та можливість їх застосування в усіх видах бою;
- швидкість та точність визначення координат цілей, орієнтирів та реперів;
- простота та надійність роботи приладів;
- довготривалість і безперервність ведення розвідки.
Негативною властивістю оптичної розвідки є залежність від характеру місцевості та умов видимості.
4. Точність координат цілей (орієнтирів, реперів), визначених оптичною розвідкою, залежить:
- від дальності, величини кута засічки крім цілей (орієнтирів, реперів), що засічені ДАК;
- від точності топогеодезичної привязки місця розташування засобів розвідки;
- від характеру цілі, що засікається, та її демаскуючих ознак;
- від рівня підготовки особового складу відділення (взводу) розвідки;
- від методу обробки даних засічки.
5. Для одержання координат цілей з точністю, необхідною для стрільби артилерії, під час засічки їх спряженим спостереженням за допомогою розвідувальних теодолітів (РТ) кут засічки повинен бути не менше 0-50, а під час засічки цілей, що виявляють себе короткочасно (блиском, димом, пилом) і вибухів снарядів, а також при організації спряженого спостереження за допомогою бусолей або з командирських машин (ПРП) кут засічки повинен бути не менше 1-00.
При засічці цілей (вибухів) далекоміром ДС-1 (ДС-1м-1) дальність засічки повинна бути не більше 3км, ДС - 2 - 5км, а при засічці квантовим далекоміром - в межах його технічних можливостей.
6. Точність визначення координат цілей, засічених підрозділами оптичної розвідки при топогеодезичній привязці спостережних пунктів на геодезичній основі і обробці засічок аналітичним методом, характеризується величинами серединних помилок, які наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Точність визначення координат цілей, засічених підрозділами оптичної розвідки
Засоби засічки |
Цілі, що спостерігаються довгий час, орієнтири і репери |
Цілі, що виявляють себе короткочасно та вибухи снарядів |
|||
Серединні помилки |
|||||
за напрямком, п.к. |
за дальністю, % Д, м |
за напрямком, п.к. |
за дальністю, % Д, м |
||
РТ |
0-00,5 |
0,5 % |
0-01 |
0,8 % |
|
ДС-2 |
0-01 |
0,9 % |
0-02 |
1,0 % |
|
ДС-1 (ДС-1м-1) |
0-01 |
1,5(1) % |
0-02 |
2(1,2) % |
|
Квант. далеком. |
0-01 |
±10м |
0-02 |
±10м |
7. Оптична розвідка визначає місце розташування цілей (орієнтирів, реперів) в полярних або прямокутних координатах.
Полярні координати цілей (орієнтирів, реперів) визначаються відносно спостережного пункту (дальність в метрах, напрямок - в поділках кутоміра).
8. На визначення полярних координат цілі (вибуху) далекомірами з моменту виявлення цілі (розриву) необхідно до 25 секунд вдень і до 60 секунд вночі.
Середні норми часу визначення прямокутних координат цілі (репера, вибуху) з моменту доповіді “Ціль бачу” наведені в таблиці 1.2.
9. На розгортання спостережного пункту на місцевості з топогеодезичною привязкою по карті (аерознімку) за допомогою приладів своїми силами потрібно до 20 - 25 хвилин, а при організації розвідки з командирської машини (ПРП), використовуючи дані апаратури топопривязки - 4 - 5 хвилин.
На розгортання спряженого спостереження на базі 200-500м з топогеодезичною привязкою спостережних пунктів по карті (аерознімку) своїми силами за допомогою приладів необхідно до 30 хвилин, а на командирських машинах при користуванні радіозвязком -10-15 хвилин.
На згортання спостережного пункту необхідно до 4 хвилин, а на згортання спряженого спостереження - до 15 хвилин.
В умовах ночі вказані нормативи часу збільшуються в півтора рази.
10. Для виконання завдань розвідки і обслуговування стрільби артилерії підрозділи оптичної розвідки розгортаються в бойовий порядок.
Бойовий порядок повинен забезпечувати швидке й надійне виконання поставлених завдань, безперервну взаємодію з артилерійськими підрозділами, можливість швидкого маневру в ході бою, а також найкраще використання захисних і маскувальних властивостей місцевості.
11. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки складається з командно-спостережного пункту (КСП), передового і бокового спостережних пунктів (СП), які розгортаються при наявності сил і засобів артилерійської розвідки та пункту обробки даних.
71
Рисунок 1.1 - Бойовий порядок взводу розвідки
Взвод розвідки може розгортатися на фронті 200 - 500м і більше, а вести розвідку в смузі шириною 3-4км.
Відділення розвідки (обслуга командирської машини) розгортає спостережний пункт на місцевості і веде розвідку в секторі до 3-00 (в смузі 1-2км).
12. Командно-спостережний пункт взводу розвідки призначений для ведення розвідки противника та місцевості, управління підлеглими силами і засобами розвідки, обслуговування стрільби артилерії, і для спостереження за діями загальновійськових підрозділів.
13. Передовий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки більш тісного звязку з ними, і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту.
14. Боковий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості в районах, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту на фланзі, для засічки цілей (спряжене спостереження) і обслуговування стрільби по цілях.
15. Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це відноситься до командира взводу оптичної розвідки та до командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним завдань з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де знаходиться особовий склад і яке завдання він виконує.
Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.
16. Командир взводу розвідки отримує бойове завдання, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.
В окремих випадках завдання може ставитися по карті з наступним уточненням її на місцевості.
17. Командир взводу розвідки при підготовці бойових дій і управлінні взводом в бою повинен:
- зясувати отримане завдання і оцінити обстановку;
- вибрати місця для спостережних пунктів;
- керувати розгортанням спостережних пунктів, їх топогеодезичною привязкою та інженерним обладнанням;
- встановити і безперервно підтримувати стійкий звязок між спостережними пунктами і старшим командиром;
- вказати особовому складу умовне найменування місцевих предметів, орієнтири і поставити завдання;
- особисто вести розвідку противника, ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;
- вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;
- управляти взводом при переміщенні спостережних пунктів;
- вести необхідну документацію;
- обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.
18. В розпорядженні щодо організації розвідки командир взводу вказує:
- орієнтири і умовне найменування місцевих предметів;
- наявні дані про противника;
- місця спостережних пунктів (позицію командирської машини) порядок їх зайняття;
- завдання розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;
- нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;
- порядок топогеодезичної привязки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;
- послідовність інженерного обладнання та маскування;
- основний напрямок стрільби та розподіл особового складу і приладів на спостережних пунктах;
- порядок організації звязку, сигнали управління і дії за ними;
- час початку розвідки;
- порядок переміщення спостережних пунктів в ході бою та можливі рубежі їх розгортання;
- своє місце і заступника.
Крім того, командир взводу віддає вказівки щодо захисту від високоточної зброї і безпосередньої охорони спостережних пунктів.
19. Командир відділення розвідки (командир обслуги КМУ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги), технічний стан приладів, успішне виконання отриманого завдання щодо розвідки і обслуговування стрільби артилерії.
Він повинен: управляти особовим складом під час зайняття спостережного пункту відділення (обслугою командирської машини), проводити топогеодезичну привязку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу під час ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (при необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи щодо інженерного обладнання та маскування спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і слідкувати за виконанням заходів маскування.
20. Командир відділення розвідки (командир обслуги) при постановці завдання особовому складу вказує: орієнтири і умовну назву місцевості та місцевих предметів; дані про противника і завдання загальновійськового підрозділу; завдання і смугу (сектор, обєкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способи їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і свого заступника.
21. Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення здійснювати топогеодезичну привязку спостережного пункту; зясувати орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі, проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи щодо інженерного обладнання і маскування спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказівки.
Розділ 2
ПІДГОТОВКА СПОСТЕРЕЖНИХ ПУНКТІВ ДО РОБОТИ