2.1 Введення автомобільної техніки в експлуатацію

Підготовка до експлуатації автомобільної техніки складається з двох етапів: введення в експлуатацію та приведення до готовності до використання.

Введення в експлуатацію починається з приймання машини. Для приймання машини, що прибула, наказом командира частини призначається комісія у складі голови - командира підрозділу, в який передається машина, членів - спеціаліста автомобільної служби, представника роду військ (служби) військової частини, в підпорядкований підрозділ якого вона поступає, а також особи, яка здає машину.

Комісія повинна перевірити: технічний стан та укомплектованість машини; стан та укладення комплекту ЗІП; наявність та стан документації. Машина поступає у військову частину з паспортом (формуляром), за яким здійснюється перевірка номерів агрегатів, автомобільних шин, комплектності, після чого він здається в автомобільну службу.

У воєнний час машини приймаються безпосередньо командирами підрозділів або особами, призначеними командиром військової частини, із залученням водія.

Приймання машини оформляється актом технічного стану. Про результати приймання заступник командира з озброєння - начальник технічної частини (начальник автомобільної служби) доповідає командиру військової частини.

Нові машини, а також машини, які пройшли РР, КР або СР проходять обкатку в терміни: не більше трьох місяців - у військовій частині і шести місяців - на базах та складах зберігання з моменту їх надходження. Режим обкатки нової і відремонтованої АТ встановлюється для кожної марки відповідно до вимог заводу-виробника або ремонтного підприємства.

Тривалість обкатки установлюється інструкцією заводу-виробника (ремонтного підприємства). В разі її відсутності приймається така тривалість:

для нових автомобілів (крім багатовісних колісних шасі і тягачів, обкатка яких проводиться лише за інструкціями заводів), а також автомобілів, які пройшли СР, КР, РР із заміною двигуна або капітальним ремонтом його - 1000 км

для гусеничних машин - 300 км;

для тракторів - 30…100 мотогодин;

для автомобілів, які пройшли

СР без заміни двигуна

або без КР його - 500 км;

для гусеничних машин - 150 км;

для тракторів - 15…50 мотогодин.

Навантаження машин при обкатці повинно бути не більше 75% і обчислюється:

для автомобілів - від їх вантажопідйомності;

для гусеничних машин - від вантажопідйомності платформи (кузова);

для тракторів - від повної маси причепа, що буксируються, рівній полуторній масі цього трактора.

Машини, які прибувають у військову частину на штатне укомплектування, вводяться в стрій наказом командира військової частини. В наказі вказується тип, марка, штатне призначення машини, в який підрозділ та в яку групу експлуатації зараховується, присвоєний машині номерний знак, номер шасі (корпусу), двигуна та прізвище водія, за яким вона закріплюється.

Номер наказу про введення машини в стрій і прізвище водія заносяться в паспорт (формуляр) машини. Водій, що прийняв машину, розписується у формулярі (паспорті) і з цього часу несе повну відповідальність за збереження машини, її справність і готовність до використання. Забороняється переміщення водія з однієї машини на іншу без крайньої необхідності. Алгоритм введення в експлуатацію автомобільної техніки наведений у додатку 6.

До видачі наказу про введення машини в стрій її використання забороняється.

Передача машини в межах військової частини здійснюється на підставі наказу командира частини. При цьому, як правило, переводиться і водій, за яким закріплена машина.

З одного зєднання (окремої частини) в інше машини передаються у відповідності з планами укомплектування (перерозподілу) за нарядами начальника автомобільної служби виду ЗС України, а спеціальні машини - за нарядами відповідного начальника роду військ або служби з направленням копії наряду начальнику автомобільної служби виду ЗС України.